Дотичний метеор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Едвін Черч, «Метеор 1860 року» - дотичний метеор[1]
Фотографія неба з дотичним болідом 13 жовтня 1990 року, який залишив на фотографії вертикальний пунктирний слід. Фото з Червеної Гори (Чехія), однієї зі станцій Європейської болідної мережі.

Дотичний метеор (англ. Earth-grazing fireball або Earth grazer) — рідкісне явище, яке спостерігається, коли метеороїд входить у верхні шари атмосфери Землі по дотичній до земної поверхні і, втритивши частину маси і швидкості, знову виходить з атмосфери і улітає в міжпланетной простір. Якщо метеор почне розпадатися або вибухне в повітрі, то деякі його фрагменти можуть зіткнутися з Землею як метеорити[1]. Відомими прикладами дотичних метеорів є Великий денний болід 1972 року та Великий метеор 1860 року[1].

Огляд[ред. | ред. код]

Чіткої верхньої границі атмосфери немає, але зазвичай метеороїд стає метеором на висоті 85–120 км над Землею. Якщо траєкторія метеороїда проходить по дотичній до земної атмосфери, так що він сягає тільки її верхніх шарів, то він може стати дотичним метеором.

Під час входження в атмосферу Землі маса та швидкість метеороїда змінюються, і його орбіта після повернення в космос буде відрізнятися від орбіти до взаємодії з атмосферою[2][3].

Відомі дотичні метеори[ред. | ред. код]

Дотичні метеори є рідким явищем[4], і кількість їхеіх спостережень невелика[5].

  • Метеорна процесія 20 липня 1860 року[1]
  • Велика метеорна процесія 9 лютого 1913 року[6]
  • Великий денний болід 1972 року над США та Канадою, швидкість 15 км/с. Перше наукове спостереження дотичного метора. За оцінками, під час зіткнення він втратив приблизно половину своєї маси[2] та зменшив швидкість на 800 м/с.
  • Болід 13 жовтня 1990 пролетів на висоті 97,9 км над Чехословаччиною. Маса 40 кілограмів, початкова швидкість 41,5 км/с. Перший розрахунок орбіти на основі фотозаписів з двох віддалених місць[3].
  • 29 березня 2006 року болід пройшов через атмосферу зі швидкістю 18,8 км/с на висоті 71,4 км над Японією[7][8].
  • 7 серпня 2007 року болід EN070807 пройшов через атмосферу над Європою з орбітою, що належить до рідкісної групи Атона[4][9].
  • 10 червня 2012 року дотичний метеор від денного потоку ζ-Персеїд пролетів над Іспанією, пройшовши 510 км в атмосфері. Це був найслабший дотичний метеор, про який повідомлялося в науковій літературі, і перший член метеорного дощу[10].
  • 24 грудня 2014 року повільний болід SPMN241214 пролетів над Північною Африкою, Іспанією та Португалією, пройшовши в атмосфері близько 1200 км[11].
  • 7 липня 2017 року Пустельна болідна мережа спостерігала болід, який пройшов понад 1300 км в атмосфері над Західною та Південною Австралією. Найближче зближення становило приблизно 58,5 км, а початкова маса оцінюється як мінімум ~60 кг. Метеороїд прилетів з орбіти типу Аполлона, і через близький проліт біля Землі він перейшов на орбіту, подібну до комети сімейства Юпітера[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Texas State astronomers solve Walt Whitman meteor mystery : University News Service : Texas State University. Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 19 жовтня 2013.
  2. а б Daylight Fireball of August 10, 1972 C. Kronberg, Munich Astro Archive, archived summary by Gary W. Kronk of early analysis and of Zdeněk Ceplecha's paper for Astronomy and Astrophysics in 1994, '3 meters, if a carbonaceous chondrite, or as large as 14 meters, if composed of cometary materials', 'post-encounter … 2 or 10 meters'
  3. а б Spurný, P.; Ceplecha, Z.; Borovicka, J. Earth-grazing fireball: Czechoslovakia, Poland, October 13, 1990, 03h27m16sUT. WGN, Vol. 19, Nr. 1, p. 13; (aphelion of its orbit changed from 2.80 AU to 1.80 AU)
  4. а б Spurný, P. Spurný; J. Borovička; Z. Ceplecha; L. Shrbený (2008). Precise Multi-instrument Data on 45 Fireballs Recorded over Central Europe in the Period 2006-2008 (PDF). Asteroids, Comets, Meteors. Czech Republic: Astronomical Institute of the Academy of Sciences, Fričova 298, CZ-251 65 Ondřejov Observatory. 1405: 8217. Bibcode:2008LPICo1405.8217S. Архів (PDF) оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 липня 2008. EN070807 fireball ... very rare Earth-grazing fireball ... Aten type
  5. Although other grazers have been seen and, rarely, photographed, without specialised scientific observations their orbits cannot be determined. An example is the Leonid grazer over Hawaii on 2001-11-18 -Abe 2006 (PDF)
  6. O'Keefe, John A. 1959. A Probable Natural Satellite: The Meteor procession of February 9, 1913. Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 53, p.59. Code 1959JRASC..53…59O. Retrieved 2008-07-07
  7. Abe 2006 (abstract)
  8. Abe 2006 (PDF) approximately 100 kg, orbit aphelion reaches Jupiter
  9. EN indicates the European Fireball Network
  10. Madiedo, José M.; Espartero, Francisco; Castro-Tirado, Alberto J.; Pastor, Sensi; de los Reyes, José A. (2016). An Earth-grazing fireball from the Daytime ζ-Perseid shower observed over Spain on 2012 June 10. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 460 (1): 917—922. arXiv:1604.08380. Bibcode:2016MNRAS.460..917M. doi:10.1093/mnras/stw1020.
  11. {{cite conference}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. Shober, Patrick M.; Jansen-Sturgeon, Trent; Sansom, Eleanor K.; Devillepoix, Hadrien A. R.; Towner, Martin C.; Bland, Phil A.; Cupák, Martin; Howie, Robert M.; Hartig, Benjamin A. D. (2020). Where Did They Come from, Where Did They Go: Grazing Fireballs. The Astronomical Journal. 159 (5): 191. arXiv:1912.01895. Bibcode:2020AJ....159..191S. doi:10.3847/1538-3881/ab8002.

Посилання[ред. | ред. код]