Дронго малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дронго малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дронгові (Dicruridae)
Рід: Дронго (Dicrurus)
Вид: Дронго малий
Dicrurus remifer
(Temminck, 1823)
Посилання
Вікісховище: Dicrurus remifer
Віківиди: Dicrurus remifer
ITIS: 559774
МСОП: 22706976
NCBI: 450173

Дронго малий[2] (Dicrurus remifer) — вид горобцеподібних птахів родини дронгових (Dicruridae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в передгір'ях Гімалаїв та Південно-Східній Азії на південь до Західної Яви. Мешкає у вологих гірських лісах з наявністю галявин та просік.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 25-27 см, вагою 36-40 г. Це птах з міцною і стрункою зовнішністю, великою округлою головою, конусоподібним і міцним дзьобом, короткими ногами, довгими крилами і довгим хвостом з роздвоєним кінцем, кінчики якого розходяться, вигинаючись назовні в дистальній половині. У самців два бічних пера хвоста вдвічі довші за інші, ниткоподібні, а на кінці мають розширення у вигляді ракетки. Оперення глянцево-чорне з відтінками синьо-зеленого кольору. Дзьоб і ноги чорнуватого кольору, очі коричнево-червонуваті.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється парами або поодинці. Харчується комахами, їх личинками та іншими безхребетними, які знаходяться на землі, в польоті або серед гілок та листя дерев та кущів. Також поїдає дрібних хребетних, зерно, ягоди, нектар. Моногамний птах. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Невелике чашоподібне гніздо серед гілок дерев будують обидва партнери. У кладці 2-4 яєць. Насиджують також обидва батьки по черзі. Інкубація триває три тижні. Пташенята залишають гніздо приблизно через 20 днів після народження, але самостійними стають через місяць.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Dicrurus remifer tectirostris (Hodgson, 1836) — поширений у північній частині ареалу;
  • Dicrurus remifer peracensis (Baker, 1918) — поширений на півдні Індокитаю та на Малайському півострові;
  • Dicrurus remifer lefoli (Delacour & Jabouille, 1928) — ендемік Кардамонових гір;
  • Dicrurus remifer remifer (Temminck, 1823) — поширений на Суматрі та Яві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Dicrurus remifer: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 11 жовтня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.