Друман Вільгельм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Друман Вільгельм
нім. Wilhelm Drumann
Народився 11 червня 1786(1786-06-11)
Данштедтd, Гальберштадт[d], Священна Римська імперія
Помер 29 липня 1861(1861-07-29) (75 років)
Кенігсберг, Королівство Пруссія, Німецький союз[1]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність історик, викладач університету, бібліотекар
Галузь історія[2], історична етнічна групаd[2] і античність[2]
Alma mater Університет Гельмштедтd і Університет Мартіна Лютера
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчене звання професор
Відомі учні Грегоровіус Фердинандd, Нойман Карлd і Фогт Георгd
Знання мов німецька[3]
Заклад Кенігсберзький університет
Діти Сіменс Матильдаd
Автограф

Карл Вільгельм Август Друман (нім. Wilhelm Karl August Drumann; 11 червня 1786 року, Данштедт, князівство Гальберштадт, Пруссія — помер 29 липня 1861 року, Кенігсберг, Пруссія) — німецький історик теології та філософії, археолог, професор, доктор історичних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вивчав теологію і філософію в Університеті Галле. Після отримання докторського ступеня в Гельмштедтському університеті, з 1810 працював викладачем гімназії в Галле, потім у 1812 році став професором. Читав курс історії стародавнього світу в університеті. У 1817 призначений ад'юнкт-професором у Кенігсбергському університеті (Альбертіна), був бібліотекарем університетської бібліотеки, з 1821 — повний професор в Кенігсберзі.

Серед його найбільш відомих студентів в університеті були Георг Фогт[de], Фердинанд Грегоровіус[de] та Карл Нойман[de].

Дочка Матильда (1824—1865) в 1852 вийшла заміж за винахідника та підприємця Вернера фон Сіменса.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Займався дослідженням давньої історії під впливом праць дослідників античності Фрідріха Августа Вольфа та Едварда Гіббона.

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

Його найбільш важливими роботами стали «Geschichte Roms in seinem Übergang von der republikanischen zur monarchischen Verfassung, oder: Pompeius, Caesar, Cicero und ihre Zeitgenossen» (Історія Риму в його перехід від республіки до монархії, або: Помпей, Цезар, Цицерон і їх сучасники) в 6 томах (1834—1844).

Крім того, Вільгельм Друман — автор наукових праць:

  • De ratione ac disciplina Romanorum literas artesque tractandi (1810);
  • Ideen zur Geschichte des Verfalls der griechischen Staaten (1815);
  • Versuch einer Geschichte des Verfalls der griechischen Staaten (1820);
  • Schedae historicae quibus de rebus Ptolemaeorum agitur (1821) ;
  • Historisch-antiquarische Untersuchungen über Aegypten' (1823);
  • Grundriss der Kulturgeschichte (1847);
  • Geschichte Bonifacius VIII (у 2 томах) (1852);
  • Die Arbeiter und Kommunisten in Griechenland u. Rom (1860) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #100113842 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Czech National Authority Database
  3. CONOR.Sl

Посилання[ред. | ред. код]