Дрьомін Ярослав Павлович
| Дрьомін Ярослав Павлович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 грудня 1986 Хащувате | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (27 років) Новокатеринівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Яросла́в Па́влович Дрьо́мін (нар. 26 грудня 1986 — пом. 29 серпня 2014) — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Народився 1986 року в селі Хащувате (Гайворонський район, Кіровоградська область). Закінчив Хащуватську ЗОШ, Гайворонський машинобудівний технікум, де отримав професію техніка-механіка. Служив у Збройних Силах України, а після демобілізації — в органах внутрішніх справ. Потім працював у ПСП «Нива» в рідному селі.
Мобілізований у квітні 2014 року, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади. Був водієм, доставляв боєприпаси, вантажі та особовий склад у зону бойових дій.
Загинув 29-го серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла т. зв. «Зеленим коридором» на дорозі в районі с. Новокатеринівка. У червні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед тіл 87 загиблих, яких поховали 1 жовтня 2014 року на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям. 23 червня 2015 року Ярослава перепоховали з військовими почестями в селі Хащувате, у останню дорогу односельці проводжали Героя на колінах.[1]
Без сина лишились батько Павло Дрьомін, мама Людмила Михайлівна.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (22.9.2015, посмертно)[2]
- у Хащуватській ЗОШ у серпні 2015-го відкрито меморіальну дошку випускнику Ярославу Дрьоміну.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 30
- Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кіровоградщина попрощалася із загиблим учасником АТО Ярославом Дрьоміним
- ↑ Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Джерела[ред. | ред. код]
- Дрьомін Ярослав Павлович [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Солдати (Україна)
- Народились 26 грудня
- Народились 1986
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Гайворонського району
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані в Гайворонському районі