Дулаг-162
| Дулаг-162 | |
|---|---|
| нім. Dulag 162 | |
| Тип | пересильний концентраційний табір |
| Розташування |
 Україна, Одеська область, Рені |
| Оператор |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Дата створення | квітень 1944 |
| Дата ліквідації | серпень 1944 |
| Кількість бранців | 300—400 осіб |
| Кількість загиблих | 172 осіб |
| Ким звільнений | 46-та армія 3-го Українського фронту |
| Категорії бранців | військовополонені |
Dulag 162 (Дулаг-162) — пересильний концентраційний табір у місті Рені Ізмаїльського району Одеської області, що існував з кінця квітня до начала серпня 1944 року[1].
Умови утримання[ред. | ред. код]
Концентраційний табір розташовувався на території міста Рені і був пересильним концтабором. В таких таборах не затримувалися, а іменні документи про перебування тут полонених зазвичай не зберігалися. У «Дулазі-162» містилися невеликі групи в'язнів. Для робіт залишали 300—400 осіб, а решту відправляли до Німеччини.
Військовополонених у цьому таборі розміщували в непристосованих для проживання приміщеннях, що були кам'яними одноповерховими будівлями, в яких вікна були забиті дошками та закладені цеглою. Було опалення. Люди спали на земляній сирій та брудній підлозі. Харчування в Ренінському таборі було мізерне. Оскільки залишені в таборі полонені були зайняті на важких фізичних роботах, то їм видавалося всього по 200—250 грамів хліба-сурогату і суп з недоброякісних круп — гороху з жучками і згірклу вівсянку, що злежалася. Внаслідок такого харчування у полонених з'являлися голодні набряки та діарея, виснаження, авітаміноз. Смертність була виключно за рахунок голоду, непосильної праці, хвороб і через неможливість отримання кваліфікованої медичної допомоги[2].
Загалом в таборі загинуло 172 військовополонених[3], жодного ім'я з яких досі не з'ясовано.
Ліквідація[ред. | ред. код]
26 серпня 1944 року під час Ясько-Кишинівської операції Рені було звільнено підрозділами 46-ї армії 3-го Українського фронту, а разом з ним і ліквідовано концентраційний табір[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Рени намерены увековечить память военнопленных, погибших в городе во время Второй мировой войны (рос.). Інтент. 26 квітня 2018. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Людмила Ташлай, Татьяна Даниленко (2011). За колючей проволокой: «Шталаг-364» – лагерь смерти (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. ISBN 978-617-576-058-1.
- ↑ а б Рени, Ренийский район, Одесская область (рос.). История городов и сел Украинской ССР. Процитовано 16 лютого 2023.