Дятел-смугань жовтогорлий
| Дятел-смугань жовтогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Piculus flavigula (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дятел-смуга́нь жовтогорлий[2] (Piculus flavigula) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина тіла, крила і хвіст оливково-коричневі, нижня частина тіла біла, поцяткована горизонтальними коричневими смужками. Обличчя і шия жовті. У самчців тім'я і лоб червоні, у самиць червоне лише тім'я, а лоб жовтий. Самці підвиду P. f. erythropis мають червоне горло.
Таксономія[ред. | ред. код]
Жовтогорлий дятел-смугань вперше був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці Histoire Naturelle des Oiseaux за зразком, зібраним у Французькій Гвіані[3][4]. Де Бюффон не навів наукової назви виду, однак в 1783 році голландський натураліст Пітер Боддерт придумав біномінальну назву Picus flavigula, яку помістив до свого каталогу Planches Enluminées[5].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[6]
- P. f. flavigula (Boddaert, 1783) — від східної Колумбії і південної Венесуели до Гвіани і північної Бразилії;
- P. f. magnus (Cherrie & Reichenberger, 1921) — від північно-східного Еквадору і південно-східної Колумбії до північної Болівії і західної Бразилії;
- P. f. erythropis (Vieillot, 1818) — схід і південний схід Бразилії.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтогорлі дятли-смугані мешкають в Амазонії, в долинах Токантісу і Арагуаї, а також в Каатинзі. Вони живуть в тропічних лісах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Piculus flavigula. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le petit pic a gorge jaune. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. Volume 13. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 56. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Pic à gorge jaune, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. Volume 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 784. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 49, Number 784. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World, Jacamars to Woodpeckers. Band 7, Lynx Edicions, 2002, ISBN 978-84-87334-37-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Stamps [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (for Suriname) with ~RangeMap
- Yellow-throated woodpecker photo gallery [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] VIREO
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |