Дятел сірий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дятел сірий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Савановий дятел (Dendropicos)
Вид: Дятел сірий
Dendropicos elachus
Oberholser, 1919
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Chloropicus elachus
Посилання
Вікісховище: Dendropicos elachus
Віківиди: Dendropicos elachus
EOL: 1177595
ITIS: 554009
МСОП: 22680949
NCBI: 1961215

Дя́тел сірий[2] (Dendropicos elachus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[3]. Мешкає в регіоні Сахелю.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 12-14 см. Голова коричнева, над очима білі "брови", під дзьобом тонкі темно-коричневі "вуса". У самців на тімені і потилиці червона пляма. Верхня частина тіла, крила і хвіст сірувато-коричневі, поцятковані білими смужками. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста рудуваті, помітні в польоті. Дзьоб сірий, відносно довгий і широкий. Очі карі, лапи зеленувато-сірі[4].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сірі дятли мешкають на півночі Сенегалу, в Мавританії, Малі, Нігері, північній Нігерії, на крайній півночі Камеруну, в центральному Чаді та на заході Судану в регіоні Дарфур. Вони живуть в сухих саванах, напівпустелях, заростях Balanites aegyptiaca і Senegalia senegal у ваді та в оазах. Зустрічаються на висоті до 1600 м над рівнем моря.

Збереження[ред. | ред. код]

Сірий дятел є досить рідкісним видом птахів. Однак через широкий ареал МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Dendropicos elachus. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 31 грудня 2021.
  4. Hans Winkler; David A. Christie (2010). Woodpeckers. Bloomsbury Publishing. с. 73. ISBN 978-1-4081-3504-4. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.