Дєєва Анастасія Євгеніївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дєєва.
Анастасія Євгеніївна Дєєва
Народилася 2 березня 1992(1992-03-02) (32 роки)
Остер, Козелецький район, Чернігівська область, Україна
Громадянство Україна
Національність українка
Діяльність політична діячка

Анастасія Євгеніївна Шмалько, у шлюбі Дєєва — українська політикиня, активістка та феміністка. Виконавча директорка Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД. Колишня заступниця Міністра внутрішніх справ з питань європейської інтеграції (26 жовтня 2016 року — 27 грудня 2017 року). Ініціаторка створення Міжвідомчої робочої групи з імплементації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»[1] та Поліцейської мережі з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 2 березня 1992 року в м. Остер, Чернігівська область.

Дитинство провела в Англії, де вчилась у закритій школі. Вільно володіє англійською та французькою мовами. В 2009 році закінчила Кловський ліцей. В тому ж році поступила в Київський національний університет ім. Т. Шевченка.[2]

З 2013 по 2014 — асистентка секретаріату Міністерства закордонних справ України.

3 2012 по 2013 роки працювала помічницею депутатів Верховної Ради від Партії Регіонів Леоніда Кожари та Олени Нетецької.

2015 року закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Отримала ступінь магістра політології, захистивши диплом на тему розвитку громадянського суспільства.

Працювала у Стокгольмі у приватній компанії директоркою з розвитку міжнародного бізнесу в галузі зелених технологій.

21 травня 2016 року одружилась із Георгієм Дєєвим (бізнесмен, працює у сфері реклами; є одним із керівників київського агентства цифрових комунікацій «Volta»)[3].

Робота в МВС[ред. | ред. код]

2015 року прийшла до МВС у якості програмної менеджерки з комунікацій та реформування поліції програми ICITAP Департаменту юстиції США. У складі команди з реформування поліції відповідала за координацію запуску патрульної служби, взаємодію з міжнародними донорами та комунікацію реформи, в тому числі розробку кампанії «Моя нова поліція». Ініціаторка програм взаємодії поліції з громадою community policing[4] та «Шкільний офіцер поліції»[5]. Працювала помічницею Заступниці Міністра Еки Згуладзе, згодом — радницею Міністра внутрішніх справ України.

Розпорядженням Прем'єр-міністра України від 26.10.2016 року призначена заступницею Міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції[6].

На посаді Дєєва відповідала за впровадження проєктів, націлених на реалізацію європейської інтеграції, гендерної рівності, захисту прав людини та громадянина, нульової дискримінації, протидії торгівлі людьми, комплексного захисту дітей, комплексної взаємодії поліції та громади, реформи Сервісних центрів, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Державної міграційної служби.

Гендерна політика[ред. | ред. код]

30 січня 2017 року за ініціативою Анастасії Дєєвої на базі Міністерства створена Міжвідомча робоча група з імплементації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»[1], до складу якої увійшли представники Міністерства, українських урядових та громадських організацій, а також провідні експерти з питань гендеру КМЄС, НАТО та ООН. Головна задача Робочої групи — розробка плану дій МВС України у межах Національного плану з виконання резолюції РБ ООН № 1325 на 2017—2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України[7]. Зокрема план охоплював запровадження гендерного підходу в реформі правоохоронної системи, миротворчу та мирозахисну діяльність, запобігання конфліктам і насильству та захист жінок, що постраждали від них.

26 січня 2018 року розпочала свою діяльність в компанії UN Women Ukraine в якості національної коорднаторки проєкту HeForShe[8].

Протидія домашньому насильству[ред. | ред. код]

В рамках виконання резолюції РБ ООН № 1325 в частині попередження насильства та захисту жінок та дівчат, що постраждали від конфлікту, Анастасія Дєєва ініціювала і презентувала пілотний запуск Поліцейської мережі з протидії домашньому насильству, що отримав кодову назву «ПОЛІНА». Метою проекту є створення ефективної системи виявлення, реагування та протидії випадкам домашнього насильства, а також відновлення довіри громадян до поліції[9]. Головна інновація проєкту — чіткий алгоритм взаємодії операторів лінії «102», патрульної служби та соціальних служб задля оперативного реагування та попередження випадків домашнього насильства.

Мережа функціонує у формі мобільних груп поліції, до складу яких входять представники патрульної служби, ювенальної превенції, слідчі, а також соціальні працівники. Група безпосередньо реагує на випадки домашнього насильства після відповідного повідомлення патрульної служби, що з'ясовує обставини на місці виклику.  Для кожного конкретного випадку обирається персоналізований механізм реагування, що може включати затримання кривдника, проведення роз'яснювальної роботи, перенаправлення постраждалих до спеціалізованих закладів тощо.

Пілотування проєкту почалося 12 червня 2017 року у Києві, Одесі та Сєвєродонецьку. Результати пілотування мали бути оголошені в жовтні 2018 року, після чого МВС планувало перейти до масштабування проєкту по всій території України[10].

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

27 грудня 2017 року Дєєва звільнилась з посади заступниці міністра внутрішніх справ з питань європейської інтеграції за власним бажанням[11].

«100% життя»[ред. | ред. код]

З 12 березня 2018 року Дєєва працює виконавчою директоркою Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД[12].

Є менторкою проєкту «Я зможу! Натхнення. Можливості. Успіх»[13].

У 2018 році співзаснувала бренд «Raw Flow», який спеціалізується на виготовленні сумок і аксесуарів, що виготовляються з екологічного матеріалу, який не містить продуктів тваринного походження і підлягає повторній переробці.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б У МВС розпочала роботу Міжвідомча група з імплементації резолюціі РБ ООН «Жінки, мир, безпека». Архів оригіналу за 8 грудня 2017.
  2. ↑ История “успеха” Насти Деевой: куда пропала сексапильная замминистра МВД? Чернигов. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  3. ↑ Особиста Facebook-сторінка Георгія Дєєва. Процитовано 05.10.2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  4. ↑ Арсен Аваков: рівень довіри до Нацполіції 43,5%, а до Патрульної поліції 53% (ПРЕЗЕНТАЦІЯ). Архів оригіналу за 22 червня 2017.
  5. ↑ У чотирьох містах України з'явилися шкільні офіцери-поліцейські.
  6. ↑ Про призначення Дєєвої А. Є. заступником Міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції. Архів оригіналу за 4 липня 2017.
  7. ↑ Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року. Архів оригіналу за 28 липня 2017.
  8. ↑ Анастасія Дєєва розпочала свою діяльність у якості національного координатора в проекті HeForShe. 26.01.2018. Процитовано 05.10.2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  9. ↑ МВС презентувало Поліцейську мережу протидії домашньому насильству.
  10. ↑ В Україні почали роботу мобільні групи поліції з протидії домашньому насильству. Архів оригіналу за 16 липня 2017.
  11. ↑ Кабмін звільнив одіозну заступницю міністра Дєєву. ukranews.com. Українські новини. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 березня 2018.
  12. ↑ Наша команда - ЛЖВ. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 05.10.2019.
  13. ↑ Я зможу!. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 05.10.2019.
  14. ↑ Дєєва Анастасія Євгеніївна. LB.ua. Процитовано 21 лютого 2024.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дєєва_Анастасія_Євгеніївна&oldid=42164260