Діатипосіс
Діатипосіс (грец. Διατύπωσις) — монастирський грецький ктиторський статут, автором якого вважають Афанасія Афонського (помер близько 1000 року), одна з редакції Студійського статуту.
Діатипосісом є монастирський грецький ктиторський устав як одна з редакцій Студійського уставу. Діатипосіс давньо-грецькою мовою звучить як Διατύπωσις і перекладається як Устав, але має значення слів «зразок» чи «форма». Його повна назва звучить як «Устав святого і блаженного отця нашого Афанасія» (грец. Ἡ διατύπωσις τοῦ ὁσίου καί μακαρίου πατρός ἠμών Ἀθανασίου). В його основі лежить коротка версія Іпотипосіса Феодора Студита.
Опис[ред. | ред. код]
Має дві рівнозначні частини:
- дисциплінарну із викладом правил про монастирський побут та обрання ігумена
- літургічну — устав богослужіння для даного монастиря, побудований загалом на уставі пасхальної служби та окремих вказівок про піст і свято Благовіщення, запозичених з Іпотипосіса та видозмінених відповідно до звичаїв та устрою Великої лаври.
В науковій літературі, особливо попередніх століть, Діатипосіс часто і називається і має рівнозначне значення із Типіконом чи Типіком, що також є уставом (грец. Τυπικόν от τύπος — «зразок», «устав»[1]) — книгою зразків, збірником церковних приписів (рубрик) як звершувати окремі денно-нічні богослужіння в тому чи іншому випадку. Крім того, Діатіпосис належить до групи так званих «ктиторських Типіків» — назва ктиторський Типікон чи Устав, пов'язана з тим, що такий устав давався тому чи іншому монастирю його засновником, ктитором, у даному випадку — це прп. Афанасій, засновник Великої Лаври на Афоні, монастиря, для якого наприкінці життя він і склав вказаний Діатипосіс. Більшість таких Типиків називаються також Студійськими, оскільки вони найбільш близькі до уставу Студійського монастиря[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Клочак В., прот. Типікон: проблема уставу та узгодження його із сучасною богослужбовою практикою // Волинський Благовісник (2013) № 1. С. 77.
- ↑ (рос.)Толковый Типикон: объяснительное изложение Типикона с историческим введением / сост. проф. Киевской духовной академии М. Скабалланович. 2-е изд., испр. М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2008. С. 358.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дмитриевский А. А. Описание литургических рукописей, хранящихся в библиотеках православного Востока (рос.). Т. 1. Τυπικά. Ч. 1. Памятники патриарших уставов и ктиторские монастырские типиконы. К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895. С. 224—238.
- Мансветов И. Д., проф. Студийский монастырь и его церковно-богослужебные порядки / Прибавления к Творениям св. Отцов (рос.). 1884. Ч. 34. Кн. 3. С. 145—221.
- Завещание преподобного Афанасия // Афонский патерик или жизнеописание святых, на Святой Афонской горе просиявших: в 2-х ч (рос.). М.: Типо-Литография И. Ефимова, 1897. Ч. 2: Июль-декабрь. С. 50-58.