Дігтяр Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дігтяр Микола Іванович
Народження 27 грудня 1916(1916-12-27)
Шевченкове, Охтирський повіт
Смерть 3 серпня 1986(1986-08-03) (69 років)
Котельва, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Котельва
Країна  СРСР
Звання полковник
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки

Микола Іванович Дігтяр (19161986) — полковник Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Дігтяр народився 27 грудня 1916 року в селі Шевченкове (нині — Котелевський район Полтавської області України) в сім'ї селянина. Закінчив зооветеринарний технікум. У 1936 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. У 1938 році закінчив Чугуївське військове авіаційне училище, після чого залишився служити в ньому льотчиком-інструктором. З жовтня 1942 року — на фронтах Другої світової війни[1].

До квітня 1945 року гвардії майор Микола Дігтяр командував ескадрильєю 95-го гвардійського штурмового авіаполку 5-ї гвардійської штурмової авіадивізії 2-го гвардійського штурмового авіакорпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту. До того часу він здійснив 116 бойових вильотів і 14 вильотів на розвідку. В одному з боїв отримав важке поранення. Противнику в результаті бомбово-штурмових ударів завдано серйозної шкоди.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками гвардії майор Микола Дігтяр удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6041.

У 1947 році Дігтяр закінчив курси удосконалення офіцерського складу. У 1956 році в званні полковника звільнений у запас. У 1956—1972 роках працював заступником директора Всесоюзного НДІ геофізичних досліджень свердловин в місті Октябрський Башкирської АРСР, в 19731984 роках — начальником аеропорту в Октябрському. Помер 3 серпня 1986 року, похований у місті Котельва Полтавської області.

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, низкою медалей.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • За мужество и отвагу. Харьков, 1984.
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 1. Уфа, 1965.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дегтярь, Николай Иванович [Архівовано 2012-04-13 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».