Дідик Надія Ярославівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Дідик
Народження 24 січня 1954(1954-01-24) (70 років)
м.Стрий, Львівська область
Країна Україна Україна
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Діяльність вихователька
Член Національна спілка художників України
Нагороди
Заслужений художник України

Дідик Надія Ярославівна (англ. Nadiya Didyk, рос. Надия Дидык) (1954, м. Стрий, Львівської області) — українська художниця-живописець, завідувач відділення дизайну, викладач-методист в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі, з 2003 року — членкиня Національної спілки художників України[1], автор альбому-посібника «Основи композиції». Заслужений художник України (2021)[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Надія Дідик — український живописець, працює в стилі декоративного пост-імпресіонізму, колорист, теоретик основ композиції.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчалася в середній школі № 10[3] м. Стрий, здобула професійну освіту у Львівській академії мистецтв (1970—1975) на кафедрі «Моделювання костюму»[4] (викладачі з фаху: Антон Монастирський, Володимир Черкасов, Володимир Овсійчук, Світлана Заблоцька).

Великий художньо-естетичний вплив на формування творчої особистості мали: мама Боднар (Дикий) Ірина Іванівна (майстер народної творчості, вишивальниця) та рідний брат Ігор Боднар (український графік, представник генерації художників-шістдесятників, поет, професор Львівської національної академії мистецтв). З 1974 року заміжня, чоловік — Іван Дідик (живописець, графік, педагог).

Діти також продовжують мистецьку сімейну традицію — Іванка Войтович (живописець), Наталія Мирончук — живописець, викладач в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі[5].

Паралельно з мистецькою, важливою і відданою є викладацька діяльність в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі та в Закарпатському художньому інституті. Розробила програму навчання з основ композиції.

Роботи[ред. | ред. код]

Живопис:

  • «Свято летючого змія»
  • «Вулиця Ракоці» (2003)
  • «Скляний стіл»
  • «Водяні лілії»
  • «За кулісами»
  • «Гірський ландшафт»
  • «Ранковий натюрморт»
  • «Вечоріє» (2005)
  • «Вечір на озері»
  • «Дегустація»
  • «Соняшники»
  • «Натюрморт з білою філіжанкою»
  • «Надія Дідик. Живопис»
  • «Натюрморт з фруктами»
  • «Місячна ніч»
  • «Ужгородський мотив»
  • «Рожевий натюрморт»
  • «Натюрморт із дзвіночками» (1995)
  • «Шторм» (1996)
  • «Після дощу» (1996)
  • «Старе місто — „Токай“» (1999)
  • «Натюрморт із кульбабами» (2001)
  • «Добрий вечір, або Пані у жовтому» (2001)
  • «Регата» (2001)
  • «Натюрморт з апельсином» (2001)
  • «Натюрморт із динькою» (2001)
  • «Гірський пейзаж» (2001)
  • «Оголена» (2002)
  • «Відпочинок» (2002)
  • «Весняні мелодії» (2002)
  • «Сонячний натюрморт» (2003)
  • «Скляний столик» (2004)
  • «Натюрморт із синьою вазою» (2004)
  • «Ранковий натюрморт» (2004) та інші.[6][7]

Графіка:

  • «Той, хто розіп'ятий за нас» (1999)
  • Диптих «Міленіум» (2000)
  • «Ілона Зріні» (2001)
  • «Ференц Ракоці» (2002)
  • «Золота клітка» (2002)
  • «Лайош Кошут» (2003)
  • «Композиційні розваги» (2004)
  • «Пташине царство» (2005).[8]

Література[ред. | ред. код]

Шумилович Б. Мистецька творчість Івана та Надії Дідиків // ОМ. 2007. № 1.

Козоріз І. Виставка, присвячена мамі // Фест. Ужгород, 2004, 31 січ.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Каталог членів Спілки художників України. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №24/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  3. школа № 10 Стрий. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  4. Кафедра моделювання костюму. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  5. Коледж мистецтв ім. А. Ерделі. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  6. Живопис Надії Дідик - Художня галерея KarpatArt.com. karpatart.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  7. Дідик Надія Ярославівна - Художня галерея KarpatArt.com. karpatart.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
  8. Дідик Надія Ярославівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.