Дідич Володимир Іванович
| Володимир Дідич | |
|---|---|
| Володимир Іванович Дідич | |
| Народився |
6 березня 1913 Синяково, Чортків |
| Помер |
14 червня 1978 (65 років) Горішня Вигнанка, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Польща →  УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа |
Володимир Іванович Дідич (6 березня 1913, Синяково, нині належить до міста Чортків, нині Україна — 14 червня 1978, похований у селі Вигнанка, нині Горішня Вигнанка, нині Україна) — український священник. Член ОУН.
Життєпис[ред. | ред. код]
Володимир Дідич народився 6 березня 1913 року в селі Синяковому, нині належить до м. Чорткова.
За політичну діяльність заарештований, ув'язнений у Чортківській тюрмі. Закінчив Львівську духовну семінарію (1938). Рукопокладений у сан священника 12 червня 1938 року митрополитом Андреєм Шептицьким. Помічник пароха в м. Городку (1938, нині Львівська область).
У 1939 році знову ув'язнений в концтаборі Береза Картузька. Після звільнення служив на парафії в м. Перемишляни (нині Львівська область). Під час німецько-радянської війни за дорученням митрополита Андрея Шептицького — у містах Проскурів (нині Хмельницький), Кам'янець-Подільський і навколишніх селах (1942—1943, нині Хмельницька область).
Після ліквідації УГКЦ вивезений 1949 року в м. Балей (нині Читинська область, РФ). У 1959 році повернувся в родинне село, де підпільно провадив священничу діяльність.
Експозиція, присвячена є в кімнаті-музеї «Карітасу» в м. Чорткові.
Помер 14 червня 1978 року при загадкових обставинах.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельничук, Б. Дідич Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 207. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Бойчук, О. Мученик за віру з Чорткова отець Володимир Дідич помер при загадкових обставинах [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] / Олег Бойчук // Золота пектораль. — 2016. — 29 вересня.