Дієвас
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2014) |
| Дієвас лит. dievas латис. dievs латг. dīvs | |
|---|---|
| Діти | Лайма |
| Частина від | латиська міфологія |
Дієвас (Діевс, Дієв, Дейвс, лит. dievas, латис. dievs, латг. dīvs, прусськ. deiws) — божество в балтійській міфології. Головний серед богів[1].
Дієвас зазвичай представлявся пасивним божеством і безпосередньо не впливав на долі людей[2].
У Дієваса є два сини, у давнішій формі — син і донька[3].
У латиських народних піснях збереглися фрагменти мотивів і символи, які пов'язують дітей Дієваса з близнюками, яких обожнюють в інших традиціях[2].
У сучасних литовській та латиській мовах це слово може стосуватися будь-якого божества (язичницького, християнського, вигаданого тощо).
В англійській мові Dievas може використовуватися як слово на позначення Бога (або верховного бога) у дохристиянській релігії балтів, де Dievas розуміли як верховну істоту світу. У литовській та латиській мовах воно також використовується для опису Бога, як його розуміють сьогодні основні світові релігії[4]. Раніше Дієвас просто позначав осяяний сонцем купол неба, як і в інших індоєвропейських міфологіях[5]. Небесний аспект все ще помітний у таких фразах, як Saule noiet dievā[6], з латвійських народних пісень. В індуїзмі група небесних божеств називається девами,[7] що є результатом спільного протоіндоєвропейського коріння.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Дієвас // Міфи народів світу: Енциклопедія. М., 1980. — Т. 1. — С.153-158. — Балтийская мифология [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Диевас, Диевс, Диев, Дейвс [Архівовано 10 червня 2008 у Wayback Machine.] // Мифологический словарь/ Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1990. — 672 с.
- ↑ Lautenbachs J., Deews un welns, Riga, 1885; Biezais H., Die Himmlische Gцtterfamilie der alten Letten, Uppsala, 1972.
- ↑ Leach, Maria; Fried, Jerome (1949). Funk & Wagnalls Standard Dictionary of Folklore, Mythology and Legend. Vol. 1. New York: Funk & Wagnalls. p. 631. OCLC 3856950.
- ↑ Baranova, Jurate (2000). Lithuanian philosophy : persons and ideas. Washington, D.C.: Council for Research in Values and Philosophy. ISBN 1-56518-137-9. OCLC 45248219.
- ↑ Nav saulīte dievā gaiša, Latvian Daina (traditional Latvian folksong)
- ↑ O'Connor, Kevin (2006). Culture and customs of the Baltic states. Westport, Conn.: Greenwood Press. ISBN 0-313-33125-1. OCLC 62281692.
| ||||||||||||||