Дієго Рубіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дієго Рубіо
Дієго Рубіо
Дієго Рубіо
Особисті дані
Повне ім'я Дієго Іван Рубіо Костнер
Народження 15 травня 1993(1993-05-15) (31 рік)
  Сантьяго, Чилі
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство  Чилі[1]
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Спортінг КС»
Номер 9
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2011 Чилі «Коло-Коло» 7 (2)
2011–2015 Португалія «Спортінг» 11 (1)
2012–2013   Португалія «Спортінг» Б 25 (7)
2013   Румунія «Пандурій» 4 (0)
2014   Норвегія «Саннес Ульф» 26 (8)
2015   Португалія «Спортінг» Б 26 (14)
2015– Іспанія «Реал Вальядолід» 13 (0)
2016–   США «Спортінг КС» 5 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011– Чилі Чилі 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 березня 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 16 березня 2016.

Дієго Рубіо (ісп. Diego Rubio, нар. 15 травня 1993, Сантьяго) — чилійський футболіст, нападник американського «Спортінга Канзас-Сіті» та національної збірної Чилі.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Дієго Рубіо почав кар'єру у футбольній школі клубу «Універсідад Католіка». Коли йому було 14 років, він перейшов у футбольну школу іншого клубу, «Коло-Коло», за який вболівав з дитинства. На наступний рік після переходу у футбольну школу, Рубіо був переведений в молодіжний склад «Коло-Коло». Там він виступав аж до січня 2011 року, коли Дієго був узятий в основний склад команди. Його дебют відбувся в товариському матчі з клубом «Депортес Ла-Серена», де він вийшов у стартовому складі. А в іншій товариській зустрічі, з клубом «Уніон Еспаньйола», Рубіо забив два своїх перших м'ячі за клуб. 14 лютого 2011 року Рубіо зіграв свій перший офіційний матч у складі «Коло-Коло»: у рамках чемпіонату країни його команда зустрічалася з «Уніон Сан-Феліпе»; зустріч завершилася поразкою «Коло-Коло» з рахунком 0:2, а Дієго, який вийшов на поле на 84 хвилині зустрічі не зміг якось допомогти своїй команді. В Кубку Лібертадорес Рубіо провів свій перший матч з бразильським «Сантусом». У цій же зустрічі він забив перший гол в офіційних змаганнях, однак і тут його команда зазнала поразки, програвши з рахунком 2:3. 19 квітня в матчі з «Ла-Сереною» Дієго забив два своїх перших голи в чемпіонаті, принісши перемогу своїй команді з рахунком 4:1. А потім форвард зробив «дубль» у матчі Кубка Лібертадорес з «Депортіво Тачирою», при чому обидва його голи принесли перемогу команді з рахунком 2:1.

5 липня 2011 року Рубіо підписав 5-річний контракт з лісабонським «Спортінгом»[2]. У першій же зустрічі за клуб, товариському матчі з «Пресікавом», Рубіо забив гол; зустріч його команда виграла 8:0. 13 серпня він дебютував у складі «Спортінга» в офіційному матчі, в рамках розіграшу чемпіонату Португалії з «Порту», в якому його команда програла 0:2. 22 квітня 2012 він забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота «Насьонал».

Проте закріпитися в лісабонському клубі молодий чилієць не зумів і сезон 2012/2013 провів за дубль у другому дивізіоні. Влітку 2013 року на правах оренди на сезон перейшов до складу румунського клубу «Пандурій», проте не закріпився в команді і вже на початку наступного року був відданий в оренду в норвезький «Саннес Ульф», де провів весь наступний рік. Після цього першу половину 2015 року знову провів на дублі «Спортінга».

31 серпня 2015 року перейшов в іспанський «Реал Вальядолід», підписавши чотирирічний контракт. До кінця року встиг відіграти за вальядолідський клуб 13 матчів в Сегунді.

8 березня 2016 року на правах оренди на сезон був відданий в американський «Спортінг Канзас-Сіті» з МЛС.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

31 травня 2011 Рубіо був викликаний Клаудіо Боргі до складу збірної Чилі, як один з можливих учасників Кубка Америки[3]. 23 червня він дебютував в останньому перед Кубком матчі з Парагваєм, але на сам турнір не потрапив.

Наразі провів у формі головної команди країни три матчі.

Приватне життя[ред. | ред. код]

Дієго — син Уго Рубіо, колишнього гравця збірної Чилі, а потім футбольного агента. Два інших сина Уго, Едуардо та Матіас також є професійними футболістами. Хрещеним батьком Дієго є один з найвідоміших чилійських футболістів — Іван Саморано[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.uslchampionship.com/diego-rubio
  2. «Спортинг» купил Лусиа Агияра и Диего Рубио. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.
  3. Diego Rubio fue nominado a la Selección Chilena[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Diego Rubio se une a los futbolistas chilenos con más seguidores en twitter. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]