ЕП2К
| ЕП2К | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Роки будування |
2006 (дослідний зразок) з 2008 (серійне виробництво) |
| Країна будування | Росія |
| Завод | Коломенський завод, НЕВЗ |
| Разом побудовано | 372 |
| Країни експлуатації | Росія |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | пасажирський |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі |
постійний 3 кВ |
| Конструкційна швидкість | 160 км/год |
| Осьова формула | 3О-3О |
| Довжина локомотива | 21700 мм |
| Робоча маса | 135 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 22,5 тс |
| Тип ТЕД | ДТК-800 |
| Годинна потужність ТЕД | 6*800 кВт |
| Швидкість годинного режиму | 87,8 км/год |
| Тривала потужність ТЕД | 6*720 кВт |
| Швидкість тривалого режиму | 91 км/год |
Електровоз ЕП2К (Електровоз Пассажирський, тип 2, Коллекторний тяговий привід) — російський пасажирський електровоз постійного струму, що випускається Коломенським заводом. Перший серійний пасажирський електровоз постійного струму в історії російського електровозобудування. Електричну частину для ЕП2К випускає Новочеркаський електровозобудівний завод і Смілянський електромеханічний завод.
Електровози призначені для заміни морально і фізично зношених електровозів серії ЧС2, які були спроектовані в 1957 році і експлуатуються понад 30 років. Планувалося що з часом ці електровози зможуть замінити електровози серій ВЛ10, ВЛ11, які на окремих залізницях, що не мають парку пасажирських електровозів постійного струму (наприклад, Північно-Кавказька), до теперішнього часу водять пасажирські поїзди (але від цієї ідеї відмовилися, з урахуванням складного рельєфу місцевості, було вирішено замінювати електровози ВЛ10 і ВЛ11 на 2ЕС4К).
3 лютого 2006 року на Коломенському заводі відбулася презентація першого електровоза серії[1][2].
Перший електровоз випущений в 2006 році проходив експлуатаційні випробування взимку 2006-2007 рр.. на Західно-Сибірській залізниці в депо Барабінськ, потім був переданий для випробувань на випробувальне кільце ВНДІЗТ в Щербинці. Другий електровоз проходив випробування на лінії Москва - Санкт-Петербург Жовтневої залізниці[3]
Станом на 2018 побудовано 372 [4] електровозів серії ЕП2К , з них 36 експлуатуються в депо Санкт-Петербург-Московський Жовтневої залізниці, всі інші - в локомотивному депо Барабінськ Західно-Сибірської залізниці[5].
- ↑ Презентация нового магистрального электровоза ЭП2К. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Фоторепортаж с презентации. «Локотранс» № 3/2006
- ↑ Пассажирский электровоз ЭП2К-002 отправился в пробег между Москвой и Санкт-Петербургом
- ↑ Список подвижного состава — TrainPix. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
- ↑ РОССИЙСКИЕ ЭЛЕКТРОПОЕЗДА: ПРИПИСКА ЛОКОМОТИВОВ, СЕРИЯ ЭП2К. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 7 липня 2013.
- Інтерактивна схема розташування обладнання в кузові електровоза [Архівовано 10 лютого 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Технічні характеристики [Архівовано 9 лютого 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Технічні характеристики тягового електродвигуна ДТК-800КС У1 [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)