Ебергард Кінцель

Ебергард Кінцель
нім. Eberhard Kinzel
Генерал-майор Кінцель (1943).
Народився	18 жовтня 1897(1897-10-18) Friedenaud, Темпельгоф-Шенеберг, Берлін, Німецька імперія
Помер	23 травня 1945(1945-05-23) (47 років) Ідштедт, Шлезвіг-Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Медіафайли у Вікісховищі

Ебергард Кінцель (нім. Eberhard Kinzel; 18 жовтня 1897 — 25 червня 1945) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Учасник Першої світової війни. В 1919 році — член фрайкору Офена. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — начальник відділу Східних іноземних армій Генерального штабу сухопутних військ. 1 травня 1942 року переведений в резерв фюрера. З 23 травня — начальник штабу 29-го армійського корпусу. 11 листопада знову відправлений в резерв. З січня 1943 по липень 1944 року — начальник штабу групи армій «Північ». З вересня 1944 року — командир 570-ї (згодом 337-ї) народно-гренадерської дивізії. З березня 1945 року — начальник штабу групи армій «Вісла». 3 травня брав участь у переговорах з фельдмаршалом Бернардом Монтгомері. Після капітуляції Німеччини очолив штаб зв'язку 21-ї групи армій. Наклав на себе руки.

Сім'я

19 травня 1921 року одружився з Каролою Йон. В шлюбі народились 2 сини (1922 і 1924) і дочка (1927).

Пілот-ас Гюнтер Лютцов був племінником Кінцеля.

Звання

• Доброволець (16 жовтня 1914)
• Єфрейтор (16 грудня 1914)
• Фанен-юнкер (25 січня 1915)
• Фенріх (8 травня 1915)
• Лейтенант (30 липня 1915)
• Оберлейтенант (31 липня 1925)
• Гауптман (1 лютого 1932)
• Майор (1 січня 1936)
• Оберстлейтенант Генштабу (1 березня 1939)
• Оберст Генштабу (1 лютого 1941)
• Генерал-майор (1 січня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 вересня 1943)
• Генерал піхоти (20 квітня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (29 липня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (28 вересня 1939)
  • 1-го класу (25 червня 1940)
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з дубовим листям і мечами (Фінляндія; 25 березня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (23 грудня 1942)

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.): Deutschlands Generale und Admirale. Teil 4: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 6: Hochbaum — Klutmann. Biblio-Verlag, Osnabrück 2002, ISBN 3-7648-2582-0, S. 458—460.
• Vgl. Karel Magry, The suicide of General Kinzel, in After the Battle, No. 128 (2005), S. 30–34.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 182