Еволюційна ефективність біоценозу

Еволюційна ефективність біоценозу, закономірність, що полягає в тому, що процвітання і стабільність біоценозу зростають прямо пропорційно ступеню, в якому складові його популяції в процесі еволюції максимально пристосувалися одна до одної. Дія цього принципу ясно простежується, наприклад, при інтродукції в будь-яке угруповання нових видів. У більшості випадків вони або не можуть успішно включитися до складу біоценозу і тому вимирають, або знаходять собі місце в угрупованні, швидко займають у ньому панівне становище, різко впливаючи на крихку рівновагу, досягнуту між колишніми членами угруповання, і тим самим порушують його функціонування.

Див. також

• Коеволюція
• Біоценоз

Література

• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
• Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
• Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології : Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
• Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
• Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.