Ексолюція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ексолюція (рос. эксолюция, англ. exsolution, нім. Exsolution f) – розпад твердого розчину. Розпад первинно однорідного твердого розчину на дві або більше кристалічні фази відбувається без зміни загального складу системи. Часто має місце при діагенезі осадів.

Література[ред. | ред. код]