Елевтеріо Фернандес Відобро
| Елевтеріо Фернандес Відобро | |
|---|---|
 | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
14 березня 1942[1][2] Монтевідео, Уругвай |
| Помер |
5 серпня 2016[3][1][2] (74 роки) Монтевідео, Уругвай[3] |
| Похований | Cementerio del Buceod |
| Відомий як | політик, журналіст, письменник |
| Країна | Уругвай[2] |
| Політична партія | Широкий фронт |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Елевтеріо Фернандес Відобро (ісп. Eleuterio Fernández Huidobro), також відомий за прізвиськом «Ель Ньято» (ісп. El Ñato 14 березня 1942, Монтевідео, Уругвай — 5 серпня 2016, там само) — уругвайський лівий політичний діяч, письменник і публіцист. Друга людина в керівництві Тупамароса. Міністр оборони Уругваю в (2011 — 2016).
Життєпис[ред. | ред. код]
Здобув освіту в Ліцеї і коледжі Святої Марії в барріо Монтевідео Ла-Бланкеада[4]. Після цього в 1965 став одним із засновників руху Тупамарос.
8 жовтня 1969 заарештований під час акції протесту в Пандо, а в 1971 втік з в'язниці разом з ще 110-ма ув'язненими.
14 квітня 1972 знову заарештований і наступні 12 років провів у в'язниці.
У 1999 став сенатором республіки від департаменту Канелонес. У 2004 переобраний на другий термін. На Загальних виборах 2009 року втретє став сенатором, проте в травні 2011 залишив орган через розбіжності з лінією Широкого фронту з приводу законодавства, що стосується закону про амністію.
Після відставки Луїса Росадільї 26 липня 2011 Президент Хосе Мухіка був призначений на пост Міністра оборони Уругваю[5].
З Мухікою Відобро був пов'язаний багатьма десятиліттями спільної боротьби в русі Тупамарос[6]. Після переобрання на посаду президента Табаре Васкеса перепризначений на міністерський пост[7].
Одночасно продовжував займатися громадською діяльністю, журналістикою і письменницькою діяльністю. У 1986 публікував статті в журналі Тупамароса "Mate amargo", також входив до Ради директорів газети "La República"[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в Національна бібліотека Уругваю — 1815.
- ↑ а б http://internacional.elpais.com/internacional/2016/08/05/america/1470416798_450822.html
- ↑ Huidobro le respondió al obispo de Minas y le pegó a Lacalle (ісп.). El Observador (Уругвай). 5 апреля 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2 грудня 2015.
- ↑ Fernández Huidobro será el nuevo ministro de Defensa (ісп.). El País (Уругвай). 15 июля 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 2 грудня 2015.
- ↑ а б Defensa: Mujica sorprende con Fernández Huidobro (ісп.). El País (Уругвай). 16 июля 2011. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 2 грудня 2015.
- ↑ Nicolas Celaya (2 декабря 2014). Vázquez: «Este es el gabinete que trabajará durante todo el periodo» (ісп.). espectador.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 грудня 2015.