Електродетонатор

Електродетонатор (рос.электродетонатор, англ. electric blasting cap, electric detonator; нім. Elektrozünder m, Sprengzünder m) — засіб висаджування, призначений для ініціювання заряду вибухової речовини (ВР), що спрацьовує під дією електричного струму.

Конструкція[ред. | ред. код]

Складається з електрозапалювача, капсуля-детонатора з наважкою первинної і вторинної ВР зі стовпчиком уповільнюючого складу, вкритого шовковою сіткою, зібраних у спільній гільзі з пластиковою пробкою в її усті.

Класифікація[ред. | ред. код]

За швидкістю дії розрізняють ЕД:

миттєвої дії — 2-6 мс,

короткосповільненої — 25-250 мс і

уповільненої 0,5-10 с.

За чутливістю до сторонніх струмів розрізняють ЕД: нормальної чутливості, зниженої чутливості та нечутливі (блискавкостійкі).

За конструктивним оформленням і призначенням — загального призначення, для сейсморозвідки, для торпедування нафтових свердловин та ін. цілей.

За умовами застосування — в сухих і обводнених місцях, залежно від ступеня безпеки шахт за газом і пилом.

На вибухових роботах ЕД застосовують як для одиночного, так і групового висадження. У електровисаджувальних ланцюгах (електровибухових мережах) при груповому висаджуванні використовують 3 типи з'єднань ЕД: послідовне, паралельне і змішане. Перевірку ЕД на опір перед роботою проводять лінійним містком, включення ЕД здійснюється приладами висадження і джерелами струму.

Різновиди[ред. | ред. код]

Електродетонатор запобіжний — електродетонатор, який не викликає займання метано-повітряної та пилогазової суміші. Призначений для застосування у шахтах небезпечних за газом та пилом.

Електродетонатор термостійкий (ТЕД) — спеціальний електродетонатор, призначений для підривання при температурі навколишнього середовища понад 100°C.