Електропаровоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малюнок електропаровоза SBB E 3/3

Електропаровоз — паровоз, модифікований для нагрівання води від контактної електромережі з використанням резисторів (ТЕНів). Застосовувався в період Другої світової війни в Швейцарії.

Необхідність використання настільки екзотичної конструкції була викликана обмеженим доступом до вугілля у зв'язку з війною. З іншого боку, розвинена мережа електрифікованих залізниць і доступність електрики, яка вироблялася гідроелектростанціями, створили умови для переведення паровозів на використання електричного живлення.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Швейцарські триосьові електропаровози мали такі технічні характеристики:

  • Робоча напруга — 15 кВ
  • Частота — 16,6 Гц
  • Сумарна споживана потужність генеруючих теплотермоелементів — 480 кВт

Посилання[ред. | ред. код]