Елеонора Ло Б'янко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елеонора Ло Б'янко
Загальна інформація
Громадянство  Італія
Народження 22 грудня 1979(1979-12-22) (44 роки)
Боргоманеро, Провінція Новара, П'ємонт, Італія
Зріст 171 см
Вага 70 кг
Вебсторінка leolobianco.com/bio.html
Спорт
Вид спорту волейбол
Команда Воллей Бергамо
Нац. збірна Італія Італія
Завершення виступів 2018
Участь і здобутки
CMNS: Елеонора Ло Б'янко у Вікісховищі
Нагороди
Knight of the Order of Merit of the Italian Republic

Елеонора Ло Б'янко (італ. Eleonora Lo Bianco; нар. 22 грудня 1979, Боргоманеро, провінція Новара, область П'ємонт, Італія) — італійська волейболістка, зв'язуючий. Чемпіонка світу, Європи, переможниця Кубка світу і учасниця Олімпійських ігор.

Із біографії[ред. | ред. код]

Кар'єру професійної волейболістки розпочала в команді Серії С «Оменья». У сезоні 1998—1999 грала в базовій команді молодіжної збірної країни — «Клуб Італія» і того ж року отримала запрошення від клубу з Серії А. У найсильнішому дивізіоні дебютувала за команду з міста Бусто-Арсіціо. Наступні два сезони захищала кольори «Олімпії Теодори» з Равенни, найтитулованішого колектива в італійському жіночому волейболі. Потім грала за «Монтеск'яво» (Єзі). Найбільших успіхів на клубному рівні досягла в «Фоппапедретті», у складі по два рази перемагала в національних чемпіонаті і кубку і тричі — в Лізі європейських чемпіонів.

Потім був чотирирічний турецький етап її кар'єри: з «Галатасараєм» грала у фіналі Кубка Європейської конфедерації волейболу, а з «Фенербахче» здобула золото в першості і кубку Туреччини. 2016 року повернулася до Бергамо і втретє стала володаркою Кубка Італії. 2018 року завершила ігрову кар'єру в клубі «Помі» (Казальмаджоре).

1996 року 16-річна Ло Б'янко стала чемпіонкою Європи у складі молодіжної команди Італії. 21 червня 1998 року дебютувала вже в національній збірній, зіграла проти Бразилії на традиційному міжнародному турнірі у швейцарському місті Монтре. З того дня розпочалася 18-річна кар'єра спортсменки у національній команді Італії. З 1998 по 2016 рік Елеонора Ло Бьянко дирижувала грою своєї збірної на п'яти Олімпіадах (2000, 2004, 2008, 2012, 2016), п'яти чемпіонатах світу (1998, 2002, 2006, 2010, 2014), чотирьох розиграшах Кубка світу (1999, 2003, 2007, 2011), восьми чемпіонатах Європи (1999, 2001, 2003, 2005, 2007, 2009, 2011, 2015) і ще в цілому ряді інших найбільших міжнародних змагань.

Разом зі «скуадрою адзуррою» вона вигравала золоті нагороди чемпіонату світу, Всесвітнього кубка чемпіонів і по два рази Кубка світу та першості Європи. 5 разів її визнавалася найкращою звязуючої найбільших турнірів світового волейболу. З 2007 по 2012 була капітаном команди. Завершила виступи у після Олімпіади-2016. Рекордсменка національної збірної за кількістю проведенних матчів — 536.

Клуби[ред. | ред. код]

Роки Команди
1994—1998 Італія «Оменья»
1998—1999 Італія «Клуб Італія» (Рим)
1999—2000 Італія «Брумс» (Бусто-Арсіціо)[it]
2000—2002 Італія «Олімпія Теодора» (Равенна)
2002—2005 Італія «Монтеск'яво» (Єзі)
2005—2011 Італія «Фоппапедретті» (Бергамо)
2011—2014 Туреччина«Галатасарай» (Стамбул)[en]
2014—2015 Туреччина «Фенербахче» (Стамбул)[en]
2015—2017 Італія «Фоппапедретті» (Бергамо)
2017—2018 Італія «Помі» (Казальмаджоре)[it]

Досягнення[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

Італійські волейболістки — чемпіонки світу 2002 року — на прийомі у президента Італії. На передньому плані ліворуч — Елеонора Ло Б'янко. Поряд з нею Франческа Піччініні.
  • Чемпіонка світу 2002.
  • Дворазова володарка Кубка світу — 2007, 2011.
  • Переможниця Всесвітнього кубка чемпіонів 2009.
  • Дворазова срібна (2004, 2005) і 4-разова бронзова (2006, 2007, 2008, 2010) призерка Світового Гран-прі.
  • Дворазова чемпіонка Європи — 2007, 2009. Срібна (2001, 2005) та бронзова (1999) призерка чемпіонатів Європи.
  • Дворазова чемпіонка Середземноморських ігор — 2001, 2009.
  • Чемпіонка Європи серед молодіжних команд 1996 року.

З клубами[ред. | ред. код]

  • Триразова переможниця Ліги європейських чемпіонів — 2007, 2009, 2010. Бронзова призерка 2006.
  • Срібна призерка Кубка ЄКВ — 2002, 2004, 2012. Бронзова призерка 2005.
  • Дворазова чемпіонка Італії — 2006, 2011. Бронзова призерка (6): 2001, 2003, 2004, 2008, 2009, 2010.
  • Триразова володарка Кубка Італії — 2006, 2008, 2016. Фіналістка (3): 2003, 2010, 2011.
  • Чемпіонка Туреччини 2015. Бронзова призерка 2013.
  • Володарка Кубка Туреччини 2015 року. Срібна (2012) і бронзова (2013) призерка Кубка Туреччини.

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Найкраща зв'язуюча чемпіонатів Європи 2005 і 2009 років.
  • Найкраща зв'язуюча Світового гран-прі 2006 року.
  • Найкраща зв'язуюча «фіналу чотирьох» Ліги європейських чемпіонів 2007 і 2010 років.
  • Найкраща зв'язуюча Кубка Італії 2010.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cavaliere Ordine al Merito della Repubblica Italiana. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 16 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]