Елой Кампос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Елой Кампос
Особисті дані
Народження 31 травня 1942(1942-05-31) (82 роки)
  Іка, Перу
Зріст 172 см
Вага 72 кг
Громадянство  Перу
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959–1975 Перу «Спортінг Крістал»  ? (?)
1976–1977 Перу «Депортіво Хунін» ? (?)
1977 Перу «Сьенсіано»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960 Перу Перу (ол.) 7 (0)
1963–1972 Перу Перу 46 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1974–1975 Перу «Спортінг Крістал»
1976–1977 Перу «Депортіво Хунін»
1977 Перу «Сьенсіано»
1979 Перу «Атлетіко Торіно»
1979–1980 Перу «Спорт Бойз»
1982 Перу «Депортіво Енапу»
1983 Перу «Депортіво Кантолао»
1983 Перу «Атлетіко Чалако»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Елой Кампос (ісп. Eloy Campos, нар. 31 травня 1942, Іка) — перуанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Більшу частину кар'єри виступав за клуб «Спортінг Крістал», з яким став чотириразовим чемпіоном Перу, а також національну збірну Перу, у складі якої був учасником Олімпійських ігор 1960 року, чемпіонату Південної Америки 1963 року та чемпіонату світу 1970 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1959 року виступами за команду «Спортінг Крістал», в якій провів 15 з половиною сезонів, до середини 1974 року. За цей час він виграв чемпіонат Перу чотири рази, в 1961, 1968, 1970 і 1972 роках, а також тривалий час був капітаном команди.

Протягом 1976—1977 років захищав кольори клубу «Депортіво Хунін», а завершив ігрову кар'єру у команді «Сьенсіано», за яку виступав протягом 1977 року.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1960 року захищав кольори олімпійської збірної Перу на футбольному турнірі Олімпійських ігор 1960 року у Римі. Перу вибув на груповому етапі, а Кампос з'явився у всіх трьох іграх — проти Франції, Угорщини та Індії[1].

11 березня 1963 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Перу в матчі чемпіонату Південної Америки в Болівії проти збірної Бразилії (0:1). Окрім цього матчу, він також зіграв на турнірі у матчах з Аргентиною, Болівією та Парагваєм, посівши з командою п'яте місце.

Також у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. У грі першого туру проти Болгарії (3:2) він був замінений на 28-й хвилині через травму і наступних матчах групового етапу участі не брав, повернувшись лише у програному чвертьфіналі проти майбутніх переможців турніру збірної Бразилії (2:4).

Востаннє зіграв у національній збірній 11 червня 1972 року в матчі Кубка незалежності Бразилії із Болівією (3:0). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 46 матчів[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

В останні роки виступів за «Спортінг Крістал» був граючим тренером команди, а потім як граючий тренер працював і з своїми наступними командами «Депортіво Хунін» та «Сьенсіано»[3].

Завершивши кар'єру гравця працював головним тренером ще у кількох невеликих перуанських клубах.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Спортінг Крістал»: 1961, 1968, 1970, 1972

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за олімпійську збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Перу Перу
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26/08/1960 Флоренція Франція Франція 2 – 1 Перу Перу ОІ 1960 -
29/08/1960 Неаполь Угорщина Угорщина 6 – 2 Перу Перу ОІ 1960 -
01/09/1960 Пескара Перу Перу 3 – 1 Індія Індія ОІ 1960 -
Усього Матчів 3 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peru en Roma 1960: Hablando del rey de Roma - De Chalaca | Futbol para el que la conoce. dechalaca.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  2. Peru - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 13 січня 2021.
  3. Once Ideal: El placer de dobletear - De Chalaca | Futbol para el que la conoce. dechalaca.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]