Ельвін Ельбрус огли Агаєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельвін Ельбрус огли Агаєв
азерб. Elvin Elbrus oğlu Ağayev
Народився 11 липня 1987(1987-07-11) (36 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна  Азербайджан
Діяльність науковець
Галузь міжнародні відносини
Alma mater Азербайджанський державний економічний університет

Эльвін Ельбрус огли Агаєв (азерб. Elvin Elbrus oğlu Ağayev) — азербайджанський учений, політолог, науковий співробітник Незалежного Міжнародного Політичного Дослідного Центру[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Эльвін Агаєв народився 11 липня 1987 року в місті Баку. Там же закінчив середню освіту. У 2004 році він почав свою вищу освіту на факультеті Загальної Економіки Азербайджанського державного економічного університету і закінчив в 2008 році. Агаєв переїхав до Туреччини, після отримання вищої освіти в Азербайджані отримав ступінь магістра в галузі політології та міжнародних відносин в інституті соціальних наук Стамбульського університету Айдин[1].

Стаття «Історична походження та сучасний стан російсько-сирійських відносин» опублікована Ельвіном Агаєвим і Філіз Катман в 2012 році була опублікована у міжнародному політологічному журналі[2][3] і також використовувалася міжнародними авторами[4][5][6][7][8][9].

Крім того, наукова стаття Агаєва «Від минулого до теперішнього часу відносини між Німеччиною і Туреччиною» була опублікована на міжнародній науковій конференції в Штутгарті, Німеччини[10].

Інша стаття, під назвою «Аналіз і витоки „арабської весни“ в Лівії», опублікована Ельвіном Агаєвим, була опублікована в журналі «European Researcher»[11] — міжнародному рецензованому журналі і був процитований міжнародними авторами з Гарварду[12], Оксфорда[13] та інших університетів[14][15][16][17].

Агаєв також є одним з рецензентів «Political Research Quarterly»[1] — міжнародного рецензованого політологічного журналу, що видається Університетом Юта і Західної політологічної асоціацією, розташованій в США.

Він є членом кількох професійних організацій, у тому числі "International Political Science Association (IPSA), «European Political Science Association» (EPSA), «EuroScience», «World Association of Young Scientists» (WAYS), і «World Federation of Scientists»[1].

Агаєв працює дослідником з 2013 року в різних політичних областях в «міжнародному Незалежному центрі політичних досліджень»[1] (аналітичний центр, розташований у Вашингтоні).

Він володіє англійською, російською, турецькою та арабською мовами[1].

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Эльвин Агаев, Биография, Независимый Международный Политический Исследовательский Центр. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 28 листопада 2017.
  2. Elvin Aghayev, Filiz Katman, «Historical Background and the Present State of the Russian-Syrian Relations», Journal of European Researcher, Vol. 35 No. 11-3; December 2012, p.2066-2070. ISSN 2219-8229(print), E-ISSN 2224-0136 (online) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2017.
  3. Elvin Aghayev, Filiz Katman, «Historical Background and the Present State of the Russian-Syrian Relations», The Independent International Political Research Center. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 28 листопада 2017.
  4. Rebekah Leo and Sarah Terlizzi «The (D)evolution of the Security Council: A Three-Part Case Study on the post-Cold War Use of the Veto», Proceedings of The National Conference On Undergraduate Research (NCUR), University of Kentucky. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 листопада 2017.
  5. Khaddour Kheder, «Syrian Army's Accidental Resilience», Carnegie Middle East Center, March 14, 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  6. Fazzur Rahman Siddiqui, «Evolution of Syrian Crisis and Analyzing the Role of Russia: A Game Changer», Indian Council of World Affairs, 14 January 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2016. Процитовано 28 листопада 2017.
  7. Faith Olanrewaju, Segun Joshua, «The Diplomatic Dimensions of the Syrian Conflict», Jadavpur Journal of International Relations, 19 pp. 43-63[недоступне посилання]
  8. Declan A. Amaraegbu, «Contextualising the Syrian Crisis against Realism and Security Competition in the 21st Century», Journal of Social Sciences (COES&RJ-JSS), Vol 4, No 2, April 2015, pp. 795—811. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  9. Larlecianne Piccolli, Lauren Machado, Valeska Ferrazza Monteiro, «Hybrid War and the Role of Russia in the Syrian Conflict», Federal University of Rio Grande do Sul, June 2016. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  10. Elvin Aghayev, From past to present relations between Germany and Turkey / European Applied Studies: Modern approaches in scientific researches, 1st International scientific conference. ORT Publishing. Stuttgart. 2012. Pp. 270—271. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 28 листопада 2017.
  11. Elvin Aghayev, «Analysis and background of the 'Arab Spring' in Libya», Journal of European Researcher, Vol. 39 No. 1-2; January 2013, p.193-198. ISSN 2219-8229(print), E-ISSN 2224-0136 (online)
  12. Vito D'Orazio, «The Constraining Effects of Security Communities: Military Integration and Government Repression», Harvard University, Institute for Quantitative Social Science, September 4, 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  13. Hanaa Abdelaty Hasan Esmail, «Impact of Terrorism and instability on the tourism industry in Egypt and Tunisia after Revolution», International Conference on Restructuring of the Global Economy (ROGE), University of Oxford (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  14. Carmen Geha, «Civil Society and Political Reform in Lebanon and Libya», Routledge, 2016, ISBN 1317290224, 9781317290223
  15. Radek Stehlík, «Arabské jaro 2010—2012», Palacký University Olomouc. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  16. Kateřina Kašná «Arabské jaro v Libyi a Sýrii v kontextu konceptu Responsibility to Protect», Palacký University Olomouc. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  17. Pavel Chrbját, «Problematika nedemokratických režimů v Sýrii, Libyi a Iráku v druhé polovině 20. století a na počátků 21. století», Palacký University Olomouc (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.