Ель-Пардо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ель-Пардо

40°31′16″ пн. ш. 3°46′30″ зх. д. / 40.52128800002777353° пн. ш. 3.77506000002777764° зх. д. / 40.52128800002777353; -3.77506000002777764Координати: 40°31′16″ пн. ш. 3°46′30″ зх. д. / 40.52128800002777353° пн. ш. 3.77506000002777764° зх. д. / 40.52128800002777353; -3.77506000002777764
Країна  Іспанія[1]
Розташування Мадрид[1]
Тип королівський палац[d] і пам'ятник[1]
Стиль Архітектура Відродження
Архітектор Luis de Vegad
Дата заснування 1547

Ель-Пардо. Карта розташування: Іспанія
Ель-Пардо
Ель-Пардо
Ель-Пардо (Іспанія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Королівський палац Ель-Пардо (ісп. Palacio Real de El Pardo) — невелика королівська резиденція в Мадриді.

Історія[ред. | ред. код]

Першою спорудою на пагорбі Ель-Пардо був будинок, де на початку XV століття зупинявся під час мисливських забав король Енріке III. У XVI столітті король Карл I доручив архітектору Луїсу де Веге побудувати на цьому місці повноцінний заміський палац, який прикрасив полотнами найкращих художників, включаючи шедеври Тіціана. Усі вони були знищені вщент із палацом при пожежі 13 березня 1604 року.

Існуючий палац збудовано у XVIII столітті за проєктом Франческо Сабатіні. У XVIII столітті тут було підписано чотири важливі договори між Іспанією, Португалією та Великою Британією щодо їхніх інтересів у Південній Америці. Наприкінці XIX століття король Альфонсо XII обрав Ель-Пардо для свого проживання, тут же він і помер.

При Франко[ред. | ред. код]

Ель-Пардо — приватна, найулюбленіша резиденція іспанського диктатора Франсіско Франко. Була з 50-х років до самої його смерті (до шпиталю його відвезли саме звідси[2]) місцем проживання самого Франко, політичним центром країни та (епізодично) центром її міжнародної політики, де приймали послів та закордонних гостей.

В останнє десятиліття життя вже хворого, що під кінець страждав на хворобу Паркінсона та безліччю інших недуг, палац Ель-Пардо був зосередженням функціонерів «бункера» — реакціонерів ближнього оточення і «свити» диктатора.

За Франко територія палацу була збільшена вдвічі за рахунок зведення другого крила, що у всьому повторює обриси історичної будівлі. Ель-Пардо являв собою зручне і відповідне смакам свого господаря місце для життя і роботи. У палаці не було бібліотеки, зате був комфортний кінозал. Також тут знаходився кабінет Франко.

Сучасність[ред. | ред. код]

В даний час палац Ель-Пардо використовується в Іспанії як резиденція для прийому важливих іноземних гостей. Поблизу розташовується мала королівська резиденція Сарсуела.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. Ходжес Г. Э. Франко: Крат. биография: Пер. с англ. — М. : АСТ: Ермак, 2003 . — 383 с.