Елізабет Шерон
| Елізабет Шерон | |
|---|---|
| фр. Élisabeth-Sophie Chéron | |
 Автопортрет, 1672 | |
| Народилася |
3 жовтня 1648[4][1][…] Париж, Королівство Франція[4] |
| Померла |
3 вересня 1711[1][2][…] (62 роки) Париж, Королівство Франція[4] |
| Країна |
 Франція[5] |
| Діяльність | художниця, гравірувальниця, поетка, письменниця, перекладачка, музикантка |
| Галузь | поезія |
| Знання мов | французька[1] |
| Членство | Королівська академія живопису і скульптури і Galileiana Academy of Arts and Scienced |
| Напрямок | класична музика |
| Жанр | портрет |
| Батько | Henri Chérond[6] |
| У шлюбі з | Jacques Le Hayd[7] |
Елізабет Софі Шерон (фр. Élisabeth-Sophie Chéron, 3 жовтня 1648, Париж— 3 вересня 1711, Париж) — французька художниця, за життя її визнали талановитою поетесою, музиканткою, художницею та науковицею.
Життєпис[ред. | ред. код]
З малого віку, батько-художник, навчав Елізабет мистецтва емалі та мініатюрного живопису[8]. Її батько був суворим кальвіністом і намагався вплинути на доньку, аби вона прийняла його релігійні вірування. Мати Елізабет була завзятою римо-католичкою, вона переконала дочку провести рік у монастирі. В час майбутня художниця гаряче прийняла католицьку віру. У 22, в 1670 році її прийняли в Академію королівських королівств де скульптури та художників портретів під спонсорством впливового художника Шарля Ле Бруна[9]. Елізабет була четвертою художницею, яка вступила до академії, через дев'ять років після Кетрін Жирардон і через три роки після Мадлен та Женев'єв, двох дочок Луї де Булонь[10].
Елізабет регулярно виставлялась у Салоні, а заодно писала вірші та переклади. Вільно володіла івритом, грецькою та латиною. Вона опублікувала свою книгу з Псалма переказів в 1694 році, як, «Essay de pseaumes et cantiques mis en vers, et enrichis de figures». Її літературний талант був визнаний в 1699 році, коли її назвали членкинею Accademia dei Ricovrati[en] в Падуї під академічним іменем Ерато. Пізніше її псалми поклали на музику Жаном-Батістом Друар де Буссе та Антонією Бембо, венеціанською дворянкою. Вона була ласкавою донькою обох своїх батьків і присвячувала свої заробітки братові Луї, який вивчав мистецтво в Італії. Протягом усього життя Елізабет було байдуже до пропозицій про одруження, багато з яких були від відомих чоловіків з її інтелектуального кола. У 1708 році, у віці 60 років, і на подив своїх друзів вона вийшла заміж за Жака Ле Хея, інженера короля, після чого вона була відома як Мадам Ле Хей.
Елізабет Шерон померла у віці шістдесяти трьох років і похована в церкві Сен-Сюльпіс, Париж. Наступні рядки розміщені під її портретом у церкві:
- «Незвичне володіння двома вишуканими талантами зробить Шерон прикрасою для Франції на всі часи. Ніщо, крім витонченості її пензля, не може зрівнятися з досконалістю її ручки».
Праці[ред. | ред. код]
Особливо добре відомі її портрет Антуанетти Дешульєр та її «Зішестя з Хреста». Її помітні праці:
- Livre des Principes à Dessiner, 1706; Книга принципів малювання
- Psaumes et Cantiques mis en vers, 1694; Псалми та пісні
- Le Cantique d'Habacuc et le Psaume, traduit en vers; Пісня про Авакума і Псалом, перекладений вірш
- Les Cerises Renversées, невеликий вірш, опублікований у 1717 р. Після її смерті та вкладений латинськими віршами Ро в 1797 р.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Титульна сторінка видання 1694 року перекладу Псалмів на французьку мову Черона. -
«Смерть Вірджинії», 1650 р. -
«Портрет пані Дешульєр», приписується Елізабет Шерон
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Elisabeth Sophie Chéron
- ↑ а б Élisabeth Sophie Chéron — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119100703 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Clement Part 2
- ↑ Elizabeth Cheron [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] Brief Biography at the Brooklyn Museum 'Dinner Party' database of notable women. Accessed October 2017
- ↑ On this day… was born Élisabeth-Sophie Chéron. Women'n Art (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
Список літератури[ред. | ред. код]
- CHÉRON, Elizabeth Sophie Essay de Pseaumes mis en vers. Paris Michel Brunet 1694 listed on Bibliopoly by Martayan Lan, Inc. Accessed December 2007.
- CHERON, ELIZABETH SOPHIE [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] at Women in the fine arts, from the Seventh Century B.C. to the Twentieth Century A.D. by Clara Erskine Clement, Part 2 out of 7 (1904). Accessed December 2007. At project Gutenberg
|
