Емергентність фітоценозу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Емергентність фітоценозу (англ. emergence of phytocoenosis, від лат. emergo — з'являтися, виходити) — ступінь незвідності властивостей складної системи (зокрема, фітоценозу) до властивостей окремих її елементів (зокрема популяцій рослин). Мала Е. ф. пояснюється низьким рівнем цілісності, який проявляється у флористичній неповночленності. З малою Е. ф. (зокрема, луків, тропічних лісів і т. і.) пов'язані невдачі геоботанічної індикації за окремими видами-індикаторами і монотетичних класифікацій фітоценозів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Воронов А. Г. Геоботаника. — М.: Высш. школа, 1973. — 384 с.
  • Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. — М.: Прогресс, 1980. — 328 с.
  • Шенников А. П. Введение в геоботанику. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. — 447 с.
  • Handbook of vegetation science. Pt 5. — Ordination and classification of vegetation / Ed. By R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1974. — 737 p.

Виноски[ред. | ред. код]