Еммануель Родрігес
Еммануель Родрігес  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Пуерто-Рико |
| Народився |
8 серпня 1992 (31 рік) Манаті |
| Вагова категорія | легша |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 168 |
| Розмах рук | 169 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 1 червня 2012 |
| Останній бій | 4 травня 2024 |
| Боїв | 26 |
| Перемог | 22 |
| Перемог нокаутом | 13 |
| Поразок | 3 |
| Не відбулося | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Пуерто-Рико
| |||
| Бокс | |||
| Юнацькі Олімпійські ігри | |||
| Золото | Сингапур 2010 | до 51 кг | |
Еммануель Родрігес (ісп. Emmanuel Rodríguez; 8 серпня 1992, Манаті) — пуерториканський професійний боксер, чемпіон світу за версією IBF (2018 — 2019, 2023) у легшій вазі.
Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]
2010 року Родрігес завоював срібну медаль на молодіжному чемпіонаті світу, а потім на перших юнацьких Олімпійських іграх став чемпіоном.
Після такого успіху Родрігес планував взяти участь в Олімпійських іграх 2012, але 12 листопада 2010 року став учасником дорожнього інциденту, в якому він і його напарник по машині отримали сильні опіки. Продовживши виступи після лікування через рік, не зумів кваліфікуватися на Олімпіаду й ухвалив рішення про перехід до професійного боксу.
Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]
1 червня 2012 року дебютував на професійному рингу. Впродовж 2012—2017 років здобув 17 перемог.
5 травня 2018 року відбувся бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF в легшій вазі між Еммануелем Родрігесом і Полом Батлером (Велика Британія), в якому перемогу одностайним рішенням здобув пуерториканець і став новим чемпіоном світу.
Того ж року Родрігес став учасником Всесвітньої боксерської суперсерії у легшій вазі. У чвертьфіналі Суперсерії вийшов проти Джейсона Молоні (Австралія) і переміг розділеним рішенням. 18 травня 2019 року відбувся півфінальний бій Суперсерії Еммануель Родрігес — Наоя Іноуе (Японія), в якому японець нокаутував пуерториканця в другому раунді і відібрав титул чемпіона світу за версією IBF.
19 грудня 2020 року Родрігес вийшов на бій за титул «тимчасового» чемпіона за версією WBC проти філіппінця Реймарта Габальо і зазнав поразки розділеним рішенням.
14 серпня 2021 року не змогли з'ясувати, хто сильніший в рингу, Родрігес і Гері Антоніо Расселл (США): після зіткнення головами бій був зупинений у першому раунді і визнаний таким, що не відбувся. 15 жовтня 2022 року в андеркарді бою Деонтей Вайлдер — Роберт Геленіус Родрігес і Расселл зустрілися вдруге, і знов бій був зупинений через зіткнення головами, але цього разу в десятому раунді, і після підрахунку суддівських карток перемогу здобув пуерториканець.
12 серпня 2023 року відбувся бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF в легшій вазі між Еммануелем Родрігесом і Мелвіном Лопесом (Нікарагуа). Пуерториканець з першого раунду заволодів ініціативою і, надіславши суперника тричі в нокдаун у дванадцятому раунді, здобув перемогу одностайним рішенням. Родрігес став дворазовим чемпіонолм світу.
Таблиця боїв[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Посилання[ред. | ред. код]
- Еммануель Родрігес(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
