Емілі Своллоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емілі Своллоу
англ. Emily Swallow
Народилася 18 грудня 1979(1979-12-18) (44 роки)
Джексонвілл, Флорида, США
Громадянство  США
Діяльність акторка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma mater Університет Вірджинії (2001), Школа мистецтв Тіша і Stanton College Preparatory Schoold
Роки діяльності 2006 — тепер. час
У шлюбі з Chad Kimballd[1]
IMDb nm2646861

CMNS: Емілі Своллоу у Вікісховищі

Емілі Своллоу (англ. Emily Swallow; нар. 18 грудня 1979 (44 роки), Вашингтон, США) — американська акторка. Найбільш відома завдяки своїм ролям у таких телесеріалах як «Менталіст» (2013–2014), «Надприродне» (2015–2020), «Понеділок вранці» (2013), а також у мультиплікаційному серіалі «Кастлванія» (2017–2018).

Біографія[ред. | ред. код]

Емілі Своллоу народилася 18 грудня 1979 року в місті Вашингтон, США. Виросла у Стерлінгу, штат Віргінія і Джексонвілле, штат Флорида[2][3]. Коли Емілі навчалася в підготовчій школі коледжу Стентон, вона почала брати участь у різних професійних і аматорських театральних постановках. Маючи намір продовжити кар'єру в якості співробітника дипломатичної служби, Емілі в 2001 році отримала ступінь бакалавра з вивчення Близького Сходу у Віргінському університеті. Після закінчення школи, Емілі також отримала ступінь магістра мистецтв акторської майстерності в Школі мистецтв «Тіш» Нью-Йоркського університету[4][5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Свою акторську кар'єру Емілі почала в Бродвейському театрі, де брала участь у різних виставах, у тому числі таких як «Король Лір», «Приборкання непокірної», «Сон в літню ніч», «High Fidelity», «Багато шуму з нічого», «Cat on a Hot Tin Roof», та багато інших[3][4][5]. Емілі також грала у світових прем'єрах таких як «Romantic Poetry» і «Measure for Pleasure». За виконання ролі Кейт у постановці «Приборкання норовливої», в 2010 році була удостоєна премії Falstaff Award як краща актриса[6]. У 2013 році Емілі співпрацювала з Марком Райленсом і Луї Дженкінсом на світовій прем'єрі «Nice Fish» в театрі Гатрі[7].

На телебаченні, Емілі Своллоу вперше з'явилася в 2006 році в серіалі Дороговказне світло, зображуючи роль Реджини. Згодом, вона почала з'являтися в епізодичних ролях в таких серіалах як «Летючі Конкорди[en]», «Єрихон» та інші[5]. В 2013 році, Емілі була в постійному акторському складі в драматичному серіалі «Понеділок вранці», однак набольшую популярність їй приніс серіал «Менталіст», де вона зіграла роль агента ФБР Кім Фішер. Однією з найбільш популярних ролей Емілі, є роль Амари (Тьма) в телесеріалі «Надприродне»[4].

У 2012 році Емілі спільно зі співачкою Жак Губерман, створила театральне шоу під назвою Jac N Swallow, з якими вони виступали в Нью-Йорку[5].

У 2017 році приєдналася до акторського складу в якості гостя на роль Емілі в комп'ютерній грі The Last of Us Part II[8][9].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2006 с Дороговказне світло Guiding Light Реджина
2007 с Єрихон Jericho медсестра
2007 с Летючі конкорди[en] Flight of the Conchords Беккі
2007 с Мандрівник Journeyman начальник служби безпеки
2008 ф Щасливчики The Lucky Ones Бренді
2009 с Медіум Medium Еріка Дюваль
2009 с NCIS: Полювання на вбивць NCIS Дарлін Келп
20092010 с Південна територія Southland Діна Кларк
2010 тф Шанси The Odds Бекка Фачеллі
2011 с Гарна дружина The Good Wife Менді Кокс
2011 с Двійник Ringer детектив Елізабет Салдана
2013 с Понеділок вранці Monday Mornings д-р Мішель Роббіду
2013 с Різзолі та Айлз Rizzoli & Isles Елізабет Кітінг
2013 с Айронсайд[en] Ironside Табіта Гейтс
20132014 с Менталіст The Mentalist Кім Фішер
2015 с Керівництво подруг до розлучення Girlfriends' Guide to Divorce Карла
2015 вг Орден: 1886 The Order: 1886 доп. голос
2015 с Красуня і чудовисько Beauty and the Beast Белінда Залман
2016 с Як уникнути покарання за вбивство How to Get Away with Murder Ліза Кемерон
2016 с Adoptable Ліза Крейн
2017 кф The Games We Play Жюль
2017 с Кмітливець Man with a Plan доктор Нокс
2018 с Поза часом Timeless Вірсавія Поуп
2018 с Розбійники Dealbreakers Меґґі
20172018 мс Кастлванія Castlevania Ліза Цепеш
2018 кф Forget Me Not мати
2018 кф Health to the King Кейт
2019 с Мандалорець The Mandalorian Зброяр
2019 с Елементарно Elementary Брі Новачек
20152020 с Надприродне Supernatural Амара / Пітьма
2020 вг Одні з нас: Частина II The Last of Us Part II Емілі (озвучування)
2020 ф Привид Марії Селести[en] Haunting of the Mary Celeste Рейчел

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.broadway.com/buzz/193133/come-from-away-star-chad-kimball-stage-alum-emily-swallow-announce-marriage/
  2. Emily Swallow. IMDB (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 7 декабря 2018 года. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  3. а б Emily Swallow (англ.). CBS. Архів оригіналу за 5 марта 2014 года. Процитовано 7 декабря 2018 года.
  4. а б в Emily Swallow Biography. Frostsnow.com (англ.). 15 октября 2017 года. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 7 декабря 2018 года.
  5. а б в г Vanselow, Arthur Vanselow (20 июня 2018 года). Who is actress Emily Swallow from “Supernatural”? Her Wiki: Age, Net Worth, Affair, Parents, Measurements. Showbizpost.com (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 7 декабря 2018 года.
  6. Falstaff Awards. PlayShakespeare.com (англ.). Процитовано 7 декабря 2018 года.
  7. Montag, Kristen Hirsch (3 мая 2013 года). BWW Interviews: NICE FISH's Emily Swallow: Over the Moon, Coast to Coast and on the Ice in Minneapolis. Broadwayworld.com (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 7 декабря 2018 года.
  8. Котов, Артемий (31 октября 2017 года). Что скрывает второй трейлер The Last of Us: Part II. DTF (рос.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 7 декабря 2018 года. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  9. Cesucara (30 октября 2017 года). Новые скриншоты The Last of Us Part 2 и актеры персонажей из трейлера. Shazoo.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 7 декабря 2018 года.

Посилання[ред. | ред. код]