Енес Юнал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Енес Юнал
Енес Юнал
Енес Юнал
Енес Юнал у футболці «Вальядоліда» (2019)
Особисті дані
Повне ім'я Енес Юнал
Народження 10 травня 1997(1997-05-10)[1] (26 років)
  Османґазіd, Бурса, Туреччина
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство Туреччина Туреччина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Хетафе»
Номер 10
Юнацькі клуби
2006–2013 Туреччина «Бурсаспор»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2015 Туреччина «Бурсаспор» 35 (4)
2015–2017 Англія «Манчестер Сіті» 0 (0)
2015–2016 → Бельгія «Генк» 12 (1)
2016 → Нідерланди «НАК Бреда» 11 (9)
2016–2017 → Нідерланди «Твенте» 32 (18)
2017–2020 Іспанія «Вільярреал» 23 (5)
2017 → Іспанія «Леванте» 7 (1)
2018–2020 →  Іспанія «Вальядолід» 68 (12)
2020– Іспанія «Хетафе» 98 (34)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2012–2013
2012–2014
2014
2013–2015
2015– 		Туреччина Туреччина (U-16)
Туреччина Туреччина (U-17)
Туреччина Туреччина (U-19)
Туреччина Туреччина (U-21)
Туреччина Туреччина 		24 (25)
12 (9)
6 (6)
13 (3)
30 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 7 травня 2023.

Енес Юнал (тур. Enes Ünal; нар. 10 травня 1997, Бурса, Туреччина) — турецький футболіст, нападник іспанського клубу «Хетафе».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Бурсаспор»[ред. | ред. код]

Народився в Османгази (один з кварталів міста Бурса), футболом розпочав займатися в дитячо-юнацькій академії «Бурсаспора». На дорослому рівні дебютував 1 серпня 2013 року в нічийному (2:2) виїзному поєдинку на «Караджорджі» першого матчу третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти «Воєводини». Енес вийшов на поле за 5 хвилин до закінчення матчу, замінивши Себастьяна Пінто.

Вперше у Суперлізі зіграв 25 серпня 2013 року в поєдинку проти «Галатасарая», на 71-й хвилині замінив Ферхата Кираза, а три хвилини по тому відзначився дебютним голом за «Бурсаспор» (після передачі Пабло Батальї). Таким чином, Юнал став наймолодшим автором голу в Суперлізі. 21 жовтня відзначився другим голом в елітному дивізіоні турецького чемпіонату, після передачі від Шенера Озбайракли. 19 грудня 2013 року на 80-й хвилині матчу кубку Туреччини проти «Інеголспора» замінив Мусу Чагирана, дві хвилини по тому відзначився другим голом «Бурсаспору» в поєдинку (реалізував пенальті), а на 86-й хвилині відзначився третім голом за команду з Бурси. 12 лютого 2014 року в поєдинку групового етапу кубку Туреччини відзначився 3-м голом своєї команди у воротах «Акхісар Беледієспор». «Бурсаспор» з 13-а набраними очками фінішував на першому місці в групі та вийшов до півфіналу, де зустрівся з «Галатасараєм».

«Манчестер Сіті»[ред. | ред. код]

7 липня 2015 року клуб англійської Прем'єр-ліги «Манчестер Сіті» підписав Енеса Юнала за 2 мільйони фунтів стерлінгів, таким чином турок став першим літнім придбанням «городян»[2]. Дебютував за нову команду під час турне манчестерського клубу по Австралії, в переможному (2:0) поєдинку проти «Аделаїди Юнайтед».

31 липня 2015 року «Манчестер Сіті» оголосив, що Юнал вирушить в 2-річну оренду до представника бельгійської Про-Ліги «Генк»[3]. 29 січня 2016 року орендну угоду розірвали й Енес повернувся до Манчестера.

1 лютого 2016 року нідерландський клуб «НАК Бреда» орендував Юнала до завершення сезону; 18 днів по тому турок відзначився дебютним голом за нову команду, у воротах «Фортуни» (Сіттард)[4]. Дебютним в кар'єрі хет-триком відзначився 11 квітня 2016 року у воротах «Телстара».

23 липня 2016 року Енес вирушив в оренду до завершення сезону 2016/17 років до іншого нідерландського клубу, «Твенте»[5]. 21 серпня дебютував у складі нової команди, в якому відзначився своїм другим хет-триком у кар'єрі[6]. В наступному матчі відзначився ще двома голами, в переможному (4:1) поєдинки проти «АДО Ден Гаг»[7].

«Вільярреал»[ред. | ред. код]

30 травня 2017 року Енес перейшов до представника Ла-Ліги «Вільярреал» за 12 мільйонів фунтів з опцією викупу для «Манчестер Сіті»[8]. Дебютував за нову команду 21 серпня в програному (0:1) поєдинку 1-у турі проти «Леванте»[9]. Дебютним голом за «Вільярреал» відзначився 10 вересня в переможному (3:1) поєдинку проти «Реал Бетіса»[10].

30 жовтня 2017 року Юнал в екстренному порядку вирушив в оренду в «Леванте» до червня 2018 року з можливістю її продовження в січні[11]. Дебютним голом за нову команду відзначився 5 листопада 2017 року в програному (1:2) поєдинку проти «Жирони»[12].

26 грудня 2017 року «Вільяреал» скористався опцією повернення й три дні по тому Юнал приєднався до клубу[13]. 19 серпня перейшов в 1-річну оренду до дебютанта Ла-Ліги «Реал Вальядоліда». У липні 2019 року орендну угоду Енеса продовжили до кінця сезону 2019/20 років[14].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Відзначився 25-а голами в 24-х матчах у юнацькій збірній Туреччині U-16[2], швидко переведений до юнацької збірної Туреччини U-17, а після дебютного голу на професіональному рівні 2013 року переведений до молодіжної збірної Туреччини, незважаючи на свій 16-річний вік. Дебютним голом за «молодіжку» в переможному (4:0) поєдинку проти Мальти.

Енес дебютував за національну збірну Туреччини 31 березня 2015 року, замінивши Олджая Шахана на 57-й хвилині переможного (2:1) товариського поєдинку проти збірної Люксембургу на стадіоні Жозі Бартель[15][16][17]. Після цього до національної команди не викликався майже рік, вдруге за національну команду зіграв 31 серпня 2016 року в товариському матчі проти збірної Росії[18].

30 вересня 2016 року Юнал був викликаний для участі на кваліфікаційні матчі ЧС-2018 проти України та Ісландії[19]. Вперше у стартовому складі збірної вийшов на поле 6 жовтня в нічийному (2:2) поєдинку проти Україні[20]. 17 листопада 2019 року Енес відзначився першими двома голи за збірну Туреччину у переможному (2:0) поєдинку кваліфікації чемпіонату Європи 2020 проти Андорри[21].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько Енеса, Месут Юнал, також був професіональним футболістом, який грав за «Бурсаспор» та молодіжну збірну Туреччини[22].

Сім'я Юналів стала вболівальниками «Манчестер Сіті» після того, як на 94-й хвилині Серхіо Агуеро відзначився голом, який приніс «городянам» титул переможця Прем'єр-ліги 2012 року[23].

Зустрічався з бельгійською футболісткою Лізою Смеллерс, яка грає за жіночу команду «Генка»[24]. Пара взяла шлюб у грудні 2019 року[25].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 28 лютого 2020
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок[note 1] Континентальні Інші[note 2] Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Бурсаспор» 2013–14[26] Суперліга 16 3 5 3 2 0 — 23 6
2014–15[27] Суперліга 19 1 10 0 2 0 — 31 1
Загалом 35 4 15 3 4 0 0 0 54 7
«Манчестер Сіті» 2015–16[28] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 — 0 0
«Генк» (оренда) 2015–16[28] Про-Ліга Бельгії 12 1 2 1 0 0 — 14 2
«НАК Бреда» (оренда) 2015–16 Еерстедивізі 11 8 0 0 — 3 0 14 8
«Твенте» (оренда) 2016–17[29] Ередивізі 32 18 1 1 — — 33 19
«Вільярреал» 2017–18[30] Ла-Ліга 23 5 3 0 5 0 — 31 5
«Леванте» (оренда) 2017–18[30] Ла-Ліга 7 1 0 0 — — 7 1
«Леванте» (оренда) 2018–19 Ла-Ліга 33 6 1 0 — — 34 6
2019–20 Ла-Ліга 23 4 2 2 — — 25 6
Загалом 56 10 3 2 0 0 0 0 59 12
Усього за кар'єру 176 47 24 7 9 0 3 0 212 54
Примітки
  1. ↑ Включаючи матчі Кубку Туреччини, Кубку Бельгії, Кубку Нідерландів та Кубку Іспанії
  2. ↑ В тому числі й матчі плей-оф за право підвищитися в класі

Матчі за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 17 листопада 2019
Матчі та голи по національній збірній та роках
Туреччина
Рік Матчі Голи
2015 1 0
2016 2 0
2017 4 0
2018 4 0
2019 2 2
Загалом 13 2

Голи за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 17 липня 2019.
Голи на міжнародному рівні по датах, місцях, поєдинках, суперниках, рахунках, результатах та змаганнях
№ Дата Місце Поєдинках Суперник Рахунок Результат Змаганнях
1 17 листопада 2019 Національний стадіон, Андорра-ла-Велья, Андорра 13 Андорра Андорра
1–0
2–0
 кваліфікація чемпіонату Європи 2020
2
2–0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ а б Luckhurst, Samuel (6 липня 2015). Manchester City transfer news: Enes Unal signs for Blues. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
  3. ↑ Manchester City striker Enes Unal joins Genk on loan. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
  4. ↑ NAC Breda vs Fortuna Sittard match summary. espnfc.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  5. ↑ Ünal joins FC Twente on loan. turkish-football.com. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
  6. ↑ Man City youngster scores hat-trick on debut, becomes first Turkish player to score Eredivisie hat-trick. turkish-football.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  7. ↑ Enes Unal scores twice as FC Twente see of Den Haag. Sky Sports. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
  8. ↑ Sarigul, Emre (31 травня 2017). Villarreal land Enes Unal for £12m from Manchester City. The Guardian. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  9. ↑ Enes Ünal lost to Villarreal in his first game at La Liga!. Fanatik (Turkish) . 22 серпня 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  10. ↑ Sarigul, Eren (11 вересня 2017). Turks Abroad: Arsenal star returns to form, Enes Unal scores first goal since leaving Man City. Turkish-Football. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  11. ↑ El Levante llega a un acuerdo con el Villarreal para la cesión de Enes Ünal. Marca. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  12. ↑ El Girona mantiene su racha ante el Levante. El País. 5 листопада 2017. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  13. ↑ Enes Unal returns to Villarreal after just two months. Marca. 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  14. ↑ Enes Ünal Valladolid'de Kaldı! (Tr) . NTV Spor. 5 липня 2019. Архів оригіналу за 5 July 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  15. ↑ Lüksemburg 1 – 2 Türkiye. Hürriyet (тур.). 1 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
  16. ↑ Lüksemburg Türkiye maç sonucu: 1–2. Milliyet (тур.). 31 березня 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 10 травня 2020.
  17. ↑ Benson, Ryan (31 березня 2015). Luxembourg 1–2 Turkey: Calhanoglu stakes claim with late winner. Goal.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  18. ↑ TURKEY 0–0 RUSSIA. Turkish Football Federation. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
  19. ↑ Turkish A National Team Squad Announced for Ukraine and Iceland Matches. tff.org. 30 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  20. ↑ TURKEY 2–2 UKRAINE. tff.org. 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  21. ↑ Enes Ünal Milli Takım'da siftah yaptı. mackolik.com (Turkish) . 17 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  22. ↑ Bursaspor wonder kid Enes Ünal sets Turkey’s youngest goal scoring record. Hürriyet Daily News. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  23. ↑ Luckhurst, Samuel (27 червня 2015). Manchester City transfers: Enes Unal's family are MCFC fans. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  24. ↑ Enes Ünal'ın sevgilisi de futbolcu. posta.com (Turkish) . 21 червня 2017. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 10 травня 2020.
  25. ↑ Enes Ünal, Lisa Smellers ile evlendi. Mynet. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  26. ↑ Матчі, які зіграв Енес Юнал у сезоні 2013/2014. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 23 вересня 2015.
  27. ↑ Матчі, які зіграв Енес Юнал у сезоні 2014/2015. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 23 вересня 2015.
  28. ↑ а б Матчі, які зіграв Енес Юнал у сезоні 2015/2016. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 23 вересня 2015.
  29. ↑ Матчі, які зіграв Енес Юнал у сезоні 2016/2017. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 22 вересня 2016.
  30. ↑ а б Матчі, які зіграв Енес Юнал у сезоні 2017/2018. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано 17 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
«Хетафе» — поточний склад
1 Гюнок (в) • 2 Челік • 3 Демірал • 4 Сьоюнджю • 5 Йокушлу • 6 Туфан • 7 Юндер • 8 Токез • 9 Караман • 10 Чалханоглу • 11 Язиджи • 12 Байиндир (в) • 13 Мераш • 14 Тайлан • 15 Кабак • 16 Юнал • 17 Б. Їлмаз (к) • 18 Р. Їлмаз • 19 Кекчю • 20 Омюр • 21 Кахведжі • 22 Айхан • 23 Чакир (в) • 24 Керем • 25 Мюлдюр • 26 Халіл • Тренер: Шенол Гюнеш
Туреччина
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енес_Юнал&oldid=40552656