Енія Койл
| Енія Койл | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ірл. Eithne Ni Cumhaill |
| Народилася |
1897[1] Фалькаррагd, Донегол, Ольстер, Ірландія |
| Померла | 1985[1] |
| Країна |
 Ірландія |
| Діяльність | революціонерка |
| Знання мов | ірландська і англійська |
Е́нія Койл (ірл. Eithne Ni Cumhaill; 1897, Фалькаррагd, Ольстер — 1985) — ірландська громадська діячка, учасниця організацій «Жіноча рада[ga]» і «Ґельська ліга»
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в Кілулті, селі, поблизу містечка Фалькарраг, що в графстві Донегол, в сім'ї Чарльза Койла і Мей Макг'ю. Була наймолодшою з сімох дітей.[2] Один з братів Енії, Донал, служив комендантом в 1-й Північної дивізії ірландських добровольців.[3]
1917 року вступила до «Ради ірландських жінок», активно збирала кошти на потреби організації, виступала проти військової повинности.[4] Бувши главою відділку «Ради ірландських жінок» в Донеголі, Койл відігравала провідну роль в мобілізації своїх союзників для агітації від «Шинн Фейн» на парламентських виборах 1918 року.[5] Деякий час жила в Данганоні між 1918 і 1919 роками. Потім переїхала до графства Лонгфорд, де відкривала нові відділки «Ради ірландських жінок». Згодом Койл стала організаторкою «Ґельської ліги» в графстві Роскоммон.[4]
Під час війни за незалежність Ірландії Койл жила в зоні Лонгфорд і Роскоммон. Вона надавала схеми місцевої поліційної дільниці тамтешньої Ірландської республіканської армії (ІРА).[6] Енія повсякчас піддавалася переслідуванням з боку чорно-брунатних в Роскоммоні; її будинок двічі руйнували члени організації. Вона була заарештована напередодні нового 1921 року, її засудили на три роки каторги за допомогу членам ІРА.[7] Згідно зі статутами СІЖ, вона відмовилася визнати провину під час суду.[8] У своїх записах Койл відзначала: «Я читала газету протягом всієї цієї комедії і тільки один раз підняла очі, щоб сказати голові, що він витрачає свій дорогоцінний час даремно, оскільки я не визнаю його фіктивний суд. Через те, що я говорила ірландською, один з поліціянтів мав перекласті ці мої сім мудрих слів»[9]
Койл, разом зі своєю однокамерницею, Ліндою Кірнз Мак-Вінні[en], обміркувала план втечі з в'язниці. 31 жовтня 1921 року Койл і Кірнс, разом з двома іншими ув'язненими — Мері Берк і Ейлін Кео, за спомогою наглядачів в'язниці, перебралися через її стіну і зникли на автомобілях, якими керували їхні союзники.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Dictionary of Irish Biography — RIA.
- ↑ Sinéad McCoole, No ordinary women: Irish female activists in the revolutionary years, 1900–1923, O'Brien, 2003, с. 155
- ↑ Collection - UCD Archives. www.ucd.ie. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ а б Liam O Duibhir, Donegal and the Civil War: The Untold Story, Mercier Press Ltd, 2011, с. 32
- ↑ McCarthy, Cumann na mBan and the Irish Revolution, с. 97
- ↑ Cal McCarthy, Cumann na mBan and the Irish Revolution, The Collins Press, 2007, с. 125
- ↑ O Duibhir, Donegal and the Civil War, с. 33
- ↑ McCarthy, Cumann na mBan and the Irish Revolution, c. 150
- ↑ UCD Archive, P61, Papers of Eithne Coyle
- ↑ O Duibhir, Donegal and the Civil War, с. 33–36
