Епітаксія (мінералогія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Епіта́ксія (рос.эпитаксия, англ. epitaxy, нім. Epitaxie f) — у мінералогії — закономірне зростання різних мінералів, в яких хоч деякі кристалографічні елементи паралельні. Виникає внаслідок того, що на мінерал-основу зверху наростає інший мінерал. Можливість епітаксійного зростання зумовлюється структурною подібністю мінералів.

Література[ред. | ред. код]

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.