Ерве Ле Телльє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерве Ле Телльє
Народився 21 квітня 1957(1957-04-21)[1][2] (67 років)
Париж
Країна  Франція
Діяльність журналіст, письменник, поет, літературний критик, математик
Сфера роботи літературна діяльністьd[3], журналістика[3] і математика[3]
Alma mater Centre de formation des journalistesd і Університет Париж VII (2002)[4]
Заклад Ле-Монд
Членство УЛІПО
Партія Revolutionary Communist Leagued
Нагороди
CMNS: Ерве Ле Телльє у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ерве Ле Телльє (фр. Hervé Le Tellier; 21 квітня 1957 року, Париж) — французький письменник і мовознавець, член міжнародної літературної групи УЛІПО, її четвертий президент. Серед інших відомих членів групи — Ремон Кено, Жорж Перек, Італо Кальвіно, Жак Рубо, Жан Лескюр та Гаррі Метьюз.

Ле Телльє отримав Гонкурівську премію 2020 року за роман " Аномалія " і таким чином став першим членом УЛІПО — лауреатом цієї премії.

Біографія[ред. | ред. код]

Ле Телльє народився в Парижі. Почав свою кар'єру як науковий журналіст; 1992 року приєднався до групи УЛІПО. Як автор, він привернув до себе увагу в 1998 після публікації у Франції його книги «Вражені амнезією не пережили нічого незабутнього» (Les amnésiques n'ont rien vécu d'inoubliable) — збірки з тисячі коротких речень, що починаються фразою «Je pense que» (Я думаю, що …).

У 2002 році Ле Телльє став щоденним автором коротких сатиричних повідомлень під назвою «Papier de verre» («скляний папір») на вебсайт газети Le Monde. Разом з Фредеріком Пажем та іншими письменниками він заснував "Асоціацію друзів Жана-Батиста Ботюля[en] ", щоб просувати цього вигаданого філософа та його вчення «ботулізм».

Однією з його публікацій є Esthétique de l'Oulipo («Естетика Уліпо», 2006) — особистий погляд на літературу формальних обмежень.

Сім книг Ле Телльє перекладено англійською мовою. Права на переклад роману «Аномалія» за рік купили 40 країн.

Твори[ред. | ред. код]

  • Sonates de bar, 1991
  • Le Voleur de nostalgie, 1992
  • La Disparition de Perek, 1997
  • Les amnésiques n'ont rien vécu d'inoubliable, 1998
  • Inukshuk, 1998
  • Joconde jusqu'à cent, 1999
  • Zindien, 2000
  • Encyclopaedia Inutilis, 2002
  • Joconde sur votre indulgence, 2002
  • Cités de mémoire, 2003
  • La Chapelle Sextine, 2005
  • Esthétique de l'Oulipo, 2006
  • Je m'attache très facilement, 2007
  • Les Opossums célèbres, 2007
  • Assez parlé d'amour, 2009
  • L'Herbier des villes 2010
  • Eléctrico W, 2011
  • Contes liquides, 2013
  • Demande au muet, 2014
  • Moi et François Mitterrand, 2016
  • Toutes les familles heureuses, 2017
  • L'anomalie, 2020

Переклади українською[ред. | ред. код]

Роман «Аномалія» в українському перекладі Івана Рябчія опублікувало видавництво Нора-Друк у 2021 році.

  • Ле Телльє Ерве. Аномалія. Роман; пер. з французької Іван Рябчий. — Київ: Нора-Друк, 2021. — 320 с. ISBN 978-966-688-081-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ а б в Czech National Authority Database
  4. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1903 — Но · 1904 — Фрап'є · 1905 — Фаррер · 1906 — Жером і Жан Таро · 1907 — Мозеллі · 1908 — де Міомандр · 1909 — пс. Маріус-Арі Леблон (Атена і Мерло) · 1910 — Перго · 1911 — де Шатобріан · 1912 — Савіньйон · 1913 — Ельдер · 1914 — Бертран · 1915 — Бенжамен · 1916 — Барбюс · 1917 — Малерб · 1918 — Дюамель · 1919 — Пруст · 1920 — Перошон · 1921 — Маран · 1922 — Беро · 1923 — Фабр · 1924 — Сандр · 1925 — Женевуа · 1926 — Деберлі · 1927 — Бедель · 1928 — Вейєр · 1929 — Арлан · 1930 — Фоконньє · 1931 — Фаяр · 1932 — Мазелін · 1933 — Мальро · 1934 — Версель · 1935 — Пейре · 1936 — ван дер Меерш · 1937 — Плісньє · 1938 — Труайя · 1939 — Еріа · 1940 — Амбрієр · 1941 — Пурра · 1942 — Бернар · 1943 — Гру · 1944 — Тріоле · 1945 — Борі · 1946 — Готьє · 1947 — Кюртіс · 1948 — Дрюон · 1949 — Робер Мерль · 1950 — Колен · 1951 — Грак · 1952 — Бек · 1953 — Гаскар · 1954 — де Бовуар · 1955 — Ікор · 1956 — Гарі · 1957 — Вайян · 1958 — Валдер · 1959 — Шварц-Барт · 1960 — Оріа · 1961 — Ко · 1962 — Ланґфю · 1963 — Лану · 1964 — Коншон · 1965 — Борель · 1966 — Шарль-Ру · 1967 — де Мандьярґ · 1968 — Клавель · 1969 — Марсо · 1970 — Турньє · 1971 — Лорен · 1972 — Карр'єр · 1973 — Шессе · 1974 — Лене · 1975 — Гарі (під псевдонімом Ажар) · 1976 — Гренвіль · 1977 — Декоен · 1978 — Модіано · 1979 — Майє · 1980 — Наварр · 1981 — Бодар · 1982 — Фернандес · 1983 — Трістан · 1984 — Дюрас · 1985 — Кеффелек · 1986 — Ост · 1987 — Бен Джеллун · 1988 — Орсенна · 1989 — Вотрен · 1990 — Руо · 1991 — Комбеско · 1992 — Шамуазо · 1993 — Маалуф · 1994 — Ван Ковелер · 1995 — Макін · 1996 — Роз · 1997 — Рамбо · 1998 — Констан · 1999 — Ешноз · 2000 — Шуль · 2001 — Рюфен · 2002 — Кіньяр · 2003 — Аметт · 2004 — Годе · 2005 — Веєрган · 2006 — Літтель · 2007 — Леруа · 2008 — Рагімі · 2009 — Ндіай · 2010 — Уельбек · 2011 — Женні · 2012 — Феррарі · 2013 — Леметр · 2014 — Сальвер · 2015 — Енар · 2016 — Слімані · 2017 — В'юйяр · 2018 — Матьє · 2019 — Дюбуа · 2020 — Ле Телльє · 2021 — Сарр · 2022 — Жіро · 2023 — Андреа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерве_Ле_Телльє&oldid=42228635