Ергард Крюгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ергард Крюгер
нім. Erhard Krüger
Народився 4 травня 1894(1894-05-04)
Позен
Помер 30 квітня 1966(1966-04-30) (71 рік)
Гамбург
Військове звання  Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Нагрудний знак спостерігача
Нагрудний знак спостерігача

Ергард Крюгер (нім. Erhard Krüger; 4 травня 1894, Позен30 квітня 1966, Гамбург) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе.

Біографія[ред. | ред. код]

10 червня 1912 року поступив на службу в велосипедну роту 1-ї єгерської дивізії. Учасник Першої світової війни. 11 жовтня 1915 року перейшов у авіацію.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 1 жовтня 1933 року перейшов у люфтваффе, в льотні училища Варнемюнде і Брауншвейга, з 1 квітня 1934 року — керівник курсу спостерігачів. З 1 травня 1934 року — в штабі Ганзейського льотного училища. З червня 1934 року брав участь у польоті в Бразилію на цепеліні. З 1 квітня 1935 року — командир льотного училища Готи, з 1 квітня 1936 року — вищого бомбардувального училища Лехфельда.

З 6 червня 1939 року — член, з 16 серпня 1939 року — начальник військової місії люфтваффе в Словаччині. З 8 січня 1941 року — комендант аеродромного району Сент-Омера, з 15 березня 1941 — Бове, з 10 березня 1943 року — Плескау, потім Рефаля. 3 листопада 1944 року відправлений в резерв ОКЛ. З 20 січня 1945 року — повноважний представник керівника використання і комплектування транспортних засобів. 8 травня 1945 року взятий в полон. Звільнений 12 травня 1947 року.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]