Ернст Краффт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Краффт
нім. Ernst Krafft
Народився 28 лютого 1885(1885-02-28)
Берлін, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 27 липня 1954(1954-07-27) (69 років)
Владимирський централ, Владимир, Владимирська область, РРФСР, СРСР
Діяльність офіцер, підводник
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «Ліакат»
Медаль «Ліакат»
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника
Балтійський хрест
Балтійський хрест

Ернст Краффт (нім. Ernst Krafft; 28 лютого 1885, Берлін, Німецька імперія27 липня 1954, Владимир, РРФСР) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1903 року вступив в кайзерліхмаріне. Освіту здобув на навчальному кораблі «Мольтке» (1904) і в військово-морській школі (1905). Служив на лінкорі «Імператор Вільгельм Великий», з 1907 року — на торпедних катерах. У 1911 році переведений в Циндао. З 23 листопада 1911 по 1 грудня 1913 року — вахтовий офіцер на важкому крейсері «Шарнхорст». З 1915 року командир торпедного катера. У липні-листопаді 1915 року пройшов підготовку офіцера підводного флоту. З 2 8 січня 1916 по 17 липня 1917 року — командир підводного човна U-72, з 26 липня 1917 по 27 листопада 1918 року — UВ-51. Всього за час бойових дій потопив 39 кораблів загальною водотоннажністю 80 618 брт і пошкодив 5 кораблів (21 632 брт).

26 грудня 1918 року переведений в 1-й Курляндський гвардійський полк. З 29 березня 1920 року — командир 4-го, з 5 листопада 1920 року — 3-го батальйону берегової оборони. 16 травня 1921 року переведений в Морське керівництво. З 1 серпня 1921 року — інспектор військово-морської школи в Мюрвіку, з 29 травня 1924 року — командир 6-го батальйону берегової оборони, з 1 жовтня 1926 року — 6-го морського артилерійського батальйону. 29 вересня 1927 року призначений 1-м офіцером на лінійний корабель «Шлезвіг-Гольштейн». З 27 вересня 1929 року — командир 2-го морського артилерійського батальйону. 29 вересня 1930 року призначений комендантом Піллау. З 1 жовтня 1934 року — начальник бібліотеки військово-морської станції «Остзе» і комендант Рюгена. 19 березня 1940 року призначений командувачем береговою обороною Померанії. З 27 червня 1940 року — командувач береговою обороною на Східній Балтиці і комендант фортеці Готенгафен. 31 серпня 1942 року звільнений у відставку. Був взятий в полон радянськими військами. Помер в таборі для військовополонених.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]