Ерні Крустен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерні Крустен
ест. Erni Krusten

1939
Народився 17 квітня 1900(1900-04-17)
Мурасте
Помер 16 червня 1984(1984-06-16) (84 роки)
Таллінн
Поховання Метсакальмісту
Країна  Естонія
Національність Естонія Естонія
Діяльність письменник, поет
Знання мов естонська
Брати, сестри Otto Krustend і Pedro Krustend
Діти Reet Krustend
Нагороди

Крустен Ерні (ест. Erni Krusten; *17 квітня 1900, Мурасте — †16 червня 1984, Таллінн) — естонський культурний діяч, письменник. Народний письменник Естонії.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався 19121915 у приватній прогімназії в Таллінні.

У ранніх творах (збірка новел «Верес», 1927) виступає як представник критичного реалізму. У романі «Книга про Пексів» (1946) зобразив життя в Естонії в 30-х роках ХХ століття. Роман «Серця молодих» (кн. 1—2, 19541956) — про революційні події 1905 в естонському селі.

Для збірок новел «Похорон батога», «Нещасливе кохання» (обидві — 1957), «У пошуках весни» (1960), «Жадібний до радощів» (1973), роману «Ніби крапля в морі» (1962), повістей «Старий шахрай» (1966), «Окупація» (1969), збірки мемуарів і оповідань «Божевільна ластівка» (1981) характерні інтерес до етичних проблем, ліризм, що часом переходить у сентиментальність.

Писав і для дітей.

Окремі твори Ерні Крустена переклали А. Спрогіс і О. Завгородній.

Літетатура[ред. | ред. код]