Ескі-Джандевлет
|
Ескі-Джандевлет
|
Ескі-Джандевлет (після 1948 року — Запрудне; крим.: Eski Can Devlet, Ескі Джан Девлет) — ліквідоване село в Джанкойському районі Республіки Крим, що розташовувалося на півночі району, в степовій частині Криму, на березі однієї з заток Сиваша, приблизно в 1,5 км на північ від сучасного села Єрмакове[1].
Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]
Історія[ред. | ред. код]
Ймовірно, спочатку, судячи з доступних історичних документів, існувало одне село Джандевлет, що зафіксовано в першій документальній згадці села в Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Джандевлет входив у Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймаканства. Після анексії Кримського ханства Росією (8) 19 квітня 1783 році[5], (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Перекопського повіту[6]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Перекопського повіту Новоросійської губернії[7]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[8], Джандевлет був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
У Відомості про всі селища в Перекопському повіті, що складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ … від 21 жовтня 1805 записаний Іскі-кой-Джандевлет — з 11 дворами, 51 татарами і 2 ясирами. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 позначено одне село Чандевлет з 10 дворами[9]. За результатами реформи волосного поділу 1829 року, за «Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», у складі Тузакчинської волості було враховано Іскі Джанджевлет[10]. На карті 1836 року в селі 11 дворів[11]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар до Туреччини, село спорожніло і на карті 1842 село Ескі Джанджевлет позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[12].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончекської волості того ж повіту. На триверстової карті 1865 року, поряд з Ескі-Джанджевлетом позначені руїни села Яні Джанджевлет (але з цілою ще мечеттю)[13], а на карті, з коректурою 1876, вже одне Ескі Джанджевлет з 3 дворами[14].
Після земської реформи 1890 року Джандевлет віднесли до Богемської волості . У «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік» у відомостях про Богемську волость жодних даних про село, крім назви, не наведено[2] — так записувалися безземельні селища, тому не входили в сільську общину. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» на хуторі Джан-Девлет вважалося 34 мешканці в 4 дворах[3]. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Перекопський повіт, 1915 рік , у селі Ескі-Яні-Джан-Девлет (вакуф) Богемської волості Перекопського повіту числилося 18 дворів з татарським населенням у кількості 31 особи «сторонніх» жителів.
Після встановлення в Криму Радянської влади за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» було скасовано волосну систему і у складі Джанкойського повіту було створено Джанкойський район[15]. У 1922 повіти перетворили на округи. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи було ліквідовано, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[16] і село включили до його складу. За Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Джан-Девлет Таганаської сільради Джанкойського району, був 15 двір, всі селянські, населення становило 71 людина, з них 61 росіяни, 3 українців, 6 німців, 1 записався в графі «інші»[4].
У 1944 році, після очищення Криму від нацистів, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[17] та у вересні 1944 року до району приїхали перші новосели (27 сімей) із Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років була друга хвиля переселенців з різних областей України[18]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року Джандевлет (або Джан-Девлет) перейменували в Запрудне[19]. Ліквідовано до 1960 року, оскільки в «Довіднику адміністративно-територіального поділу Кримської області на 15 червня 1960 року» селище вже не значилося (за довідником «Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року» — у період з 1960 року по 1968).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 20 травня 2019.
- ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
- ↑ а б Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 28, 29.
- ↑ Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
- ↑ Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
- ↑ О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
- ↑ Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
- ↑ Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
- ↑ Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 136.
- ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Карта Шуберта — Крым (Таврическая губерния). Военно-топографическое депо — 3 версты. ЭтоМесто.ru. 1865. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 27 травня 2019.
- ↑ Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXII-13-b. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- ↑ История Джанкойского района. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»
- ↑ Сеитова Эльвина Изетовна. Трудовая миграция в Крым (1944–1976) // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1 (16 травня). — С. 173—183. — ISSN 2541-7738.
- ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населенных пунктов Крымской области
Література[ред. | ред. код]
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник / Под ред. Г. Н. Гржибовской. — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — ISBN 966-7503-22-4.