Естерські гори
| Естерські гори | ||||
 | ||||
|
47°32′09″ пн. ш. 11°12′05″ сх. д. / 47.536000000027776480° пн. ш. 11.201600000027777781° сх. д.Координати: 47°32′09″ пн. ш. 11°12′05″ сх. д. / 47.536000000027776480° пн. ш. 11.201600000027777781° сх. д. | ||||
| Країна |
 Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Альпійська групаd | |||
| Висота | 1541 м | |||
  Естерські гори Естерські гори (Німеччина) | ||||
 | ||||
 Естерські гори у Вікісховищі | ||||
Естерські гори[1] (нім. Estergebirge) — невеликий гірський масив у Баварії. Класифікуються або як частина баварського передгір'я або продовження Північних вапнякових Альп. Простягаються приблизно на 15 кілометрів. Із заходу межує з долиною річки Лойзах, а зі сходу — з озером Вальхензеє та долиною річки Ізар. З найвищою вершиною — Кроттенкопф (2086 м), найвища частина масиву просто ледве перевищує 2000 м. Складається з вапняку. Лінія лісу знаходиться на висоті близько 1700 м.
Етимологія[ред. | ред. код]
Ймовірно, з докельтського ester (пор. баск. Ezterenzubi, окс. Esterel).
Вершини[ред. | ред. код]
Найважливіші вершини Естерського хребта — Кроттенкопф (2086 м), Бішоф (2033 м), Гое Кістен (1,922 м), Гоер Фрікен (1 940 м) та Зімецберг (1836 м). Підйоми як з долини Лойсаха, так і з Крюна чи Вальгау на південному сході відносно тривалі. В результаті гори відносно тихі, за винятком гори Ванк (1780 м), до якої можна дістатися канатною дорогою. Більшість туристів і альпіністів приваблюють довколишні більш високі масиви Веттерштайн, Карвендель та найвища вершина Німеччини — Цугшпітце.
Заняття[ред. | ред. код]
Естерські гори пропонують різні можливості для походів і альпінізму як влітку, так і взимку.
Додатково[ред. | ред. код]
- Kompass (2005) Wettersteingebirge Zugspitzgebiet 1: 50 000. Kompass-Wanderkarten, ISBN 3-85491-007-X (карта)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Bourne, Grant and Körner-Bourne, Sabine (2007). Walking in the Bavarian Alps, 2nd ed., Cicerone, Milnthorpe, p.8 and 115—168. ISBN 978-1-85284-497-4.