Естер Ерл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Естер Ерл
Ім'я при народженні англ. Esther Grace Earl
Народилася 3 серпня 1994(1994-08-03)
Беверлі, Ессекс, Массачусетс, США
Померла 25 серпня 2010(2010-08-25) (16 років)
Бостон, США
·рак щитоподібної залози
Поховання Медвей
Країна  США
Діяльність авторка, інтернет-знаменитість, відеоблогерка
Alma mater North Quincy High Schoold
Знання мов англійська

Естер Ґрейс Ерл (англ. Esther Grace Earl, 3 серпня 1994 — 25 серпня 2010) — американська письменниця, інтернет-блогерка, онлайн-персона, котра належала до спільнот Nerdfighteria[en] та Альянс Гаррі Поттера[en]. До своєї смерті від раку у віці 16 років Естер подружилася з письменником Джоном Ґріном, який стверджує, що завдячує їй натхненням на завершення роману «Провина зірок»[1]. У 2014 році вийшла компіляція написаного Естер Ерл і її біографії під назвою «Ця зірка не згасне», яка потрапила до списку бестселерів книг для молоді за версією New York Times.[2][3] Ерл називають впливовою активісткою, а її родина та підписники в інтернеті продовжують проводити благодійні заходи та збори коштів у пам'ять про неї.[4][5]

Раннє життя та активізм[ред. | ред. код]

Естер Ерл народилася в Беверлі, штат Массачусетс, у сім'ї Вейна та Лорі (уроджена Крейк) Ерл, і була однією з п'яти братів і сестер. Ерли, яких The Boston Globe називає мандрівниками, жили у Саудівській Аравії, Массачусетсі і Франції.[6] Перебуваючи в Массачусетсі, сім'я проживала в Медвеї, а потім переїхала до Північного Квінсі, де Естер відвідувала середню школу Північного Квінсі.[1]

У 2007 році Естер познайомилася з Джоном Ґріном, і Маргарет Телбот з The New Yorker стверджує, що вона «була однією з перших у Nerdfighteria».[7] Спочатку вони підтримували онлайн-дружбу, яка виросла з її участі у Nerdfighteria, онлайн-спільноті шанувальників ютуб-каналу Vlogbrothers.[7] Ерл подружилася з Ґріном після зустрічі на LeakyCon 2009, конференції про Гаррі Поттера.[8][9] Після конференції вона продовжила активність у спільноті Nerdfighteria[10] і в Альянсі Гаррі Поттера; Альянс виграв гранту в розмірі 250 000 доларів після того, як Ґрін закликав виборців голосувати за нього «разом з Естер».[11]

Естер вела сторінки на таких платформах, як Twitter, Tumblr і YouTube.[9][12]

Рак і смерть[ред. | ред. код]

У віці 12 років у листопаді 2006 року в Марселі в Ерл діагностували папілярний рак щитовидної залози з метастазами.[13] Наступного Дня Подяки в 2007 році її батьки звернулися по додаткове обстеження до Бостонської дитячої лікарні. Лікарі Ерл повідомили їй та її батькам, що її рак невиліковний.[6][4]

Вона продовжувала свою діяльність в онлайн-спільнотах до своєї смерті через рак щитовидної залози 25 серпня 2010 року.[1] Джон Ґрін, засмучений смертю Естер, виголосив надгробне слово у форматі відеоблогу під назвою «Спочивай з чудовістю, Естер».[14] Відео, які Естер додавала на YouTube, залишалися доступними для потокового перегляду після її смерті.[12]

Спадок[ред. | ред. код]

Естер Ерл показує «вітання нердфайтерів»

Пам'ять про Ерл надихнула спільноти, в яких вона брала участь, такі як Nerdfighteria та Альянс Гаррі Поттера. Вона надихнула написання двох книг, заснування «Дня Естер», а також некомерційної організації.[4] У 2014 році, після виходу екранізації фільму «Провина зірок» та роману Естер, батьки Естер виступили в громадському коледжі Воллеса та Інституті раку Дани—Фарбера про спадок, який залишила Естер.[15][16] У 2015 році Alba, ресторан в Квінсі, провів літній гала-захід зі збору коштів на її честь.[17]

День Естер[ред. | ред. код]

Незадовго до смерті Естер Джон Ґрін завантажив на свій канал відео «Я люблю Генка: День Естер 2010».[18] У цьому відео з нагоди святкування «Дня Естер», який вона хотіла щоб був днем «сім'ї і любові», Джон говорить про любов до свого брата.[9] День Естер відзначають щорічно 3 серпня, в день народження Естер.[19] Ґрін зазначив, що саме Ерл запропонувала «ідею відзначати друзів, родину та любов», зокрема «ті види любові, які надто часто забувають у нашій культурі: любов між друзями та родиною».[20] У 2014 році книгарні Сполучених Штатів святкували День Естер.[21] Крім того, Ґрін назвав День Естер «найважливішим святом у Nerdfighteria».[22]

«Ця зірка не згасне»[ред. | ред. код]

«Естер» означає «зірка» і її друзі зробили браслет з написом «Ця зірка ніколи не згасне», і вона не згасне. Ми не дамо.

Джон Ґрін, 2010[14]

Після її смерті батьки Естер, Вейн і Лорі, заснували некомерційну організацію «Ця зірка не згасне», яка допомагає родинам, у яких є онкохворі діти.[9] Щоб допомогти організації, VlogBrothers жертвують доходи від товарів TSWGO, проданих на DFTBA.com.[23]

Біографія Ерл, співавторами якої є її батьки, була опублікована посмертно під назвою «Ця зірка не згасне: життя та слова Естер Грейс Ерл».[24] Ґрін написав до неї передмову.[25] Книгу надихнула обіцянка, яку дали одне одному Естер та її батько: кожен, хто переживе іншого/іншу, напише про нього/неї книжку.[6][26] Книга містить колекцію записів її щоденника і малюнків.[26][27]

«Провина зірок»[ред. | ред. код]

Естер Ерл стала прототипом персонажки Гейзел Ґрейс Ланкастер у романі Ґріна «Провина зірок» 2012 року, а також у його екранізації 2014 року.[13] В екранізації роману її зобразила Шейлін Вудлі.[28] Незважаючи на те, що Естер надихнула створення роману і персонажки Гейзел Ґрейс, роман не має на меті бути біографічним. Ґрін присвятив роман Естер, але також шукав натхнення в інших, зокрема в синові та дружині, а також у своєму досвіді капелана дитячої лікарні.[8] У своєму блозі на Tumblr Ґрін написав: «Я не хочу, щоб люди ототожнювали Естер з Гейзел (вони дуже різні), і для мене надзвичайно важливо, що я не стверджую, що розповідаю історію Естер».[29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Esther Grace Earl Obituary. The Patriot Ledger. Legacy. 27 серпня 2010. Процитовано 7 серпня 2014.
  2. Esther's Story. This Star Won't Go Out. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  3. Best sellers – February 16, 2014 – Young Adult. The New York Times. 16 лютого 2014. Процитовано 14 березня 2016.
  4. а б в Lupkin, Sydney (1 листопада 2012). Esther Earl Died of Cancer Two Years Ago, but Continues to Inspire Friends and Strangers Everywhere. ABC News. Процитовано 31 липня 2014.
  5. Trufant, Jessica (29 серпня 2016). Fundraiser in Quincy will help families with sick children. The Patriot Ledger. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  6. а б в Goldstein, Meredith (1 лютого 2014). Esther Earl, Quincy teen, is inspiration for two books. Boston Globe. Процитовано 31 липня 2014.
  7. а б Talbot, Margaret (9 червня 2014). The Teen Whisperer. The New Yorker. Процитовано 9 січня 2015.
  8. а б Earl, Evangeline (12 червня 2014). My sister Esther inspired 'The Fault in Our Stars' The movie is her sequel. Washington Post. Процитовано 31 липня 2014.
  9. а б в г Jamal, Zakiya (6 червня 2014). Meet Esther Earl, the Brave Girl Who Inspired The Fault in Our Stars. People. Процитовано 31 липня 2014.
  10. The Girl Who Inspired 'The Fault In Our Stars' And A Network Of Friends. Here and Now. 90.9 wbur. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 31 липня 2014.
  11. Marquard, Bryan (29 серпня 2010). Esther Earl, 16; built an online following of friends as she battled thyroid cancer. Boston. Процитовано 31 липня 2014.
  12. а б Moss, Caroline (7 червня 2014). Meet The 16-Year-Old Girl Who Lost Her Battle With Thyroid Cancer — And Inspired 'The Fault In Our Stars'. Business Insider. Процитовано 28 жовтня 2014.
  13. а б Cox, Lauren (13 червня 2014). 'The Fault In Our Stars': Meet Esther Earl, Tragic Real-Life Hazel Grace. Hollywood Life. Процитовано 31 липня 2014.
  14. а б Rest In Awesome, Esther. YouTube. 27 серпня 2010. Процитовано 31 липня 2014.
  15. Wallace State to host Wayne and Lori Earl, the parents of Esther Earl, who inspired "The Fault in Our Stars". Cullman Times. 22 вересня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
  16. Shanahan, Mark; Goldstein, Meredith (22 вересня 2014). Earls bring 'The Fault in Our Stars' to Dana-Farber. Boston Globe. Процитовано 24 вересня 2014.
  17. Whitfill, Mary (7 квітня 2015). The late Esther Earl to be honored at Quincy fundraiser. The Patriot Ledger. Процитовано 3 серпня 2015.
  18. I Love Hank: Esther Day 2010. YouTube. 2 серпня 2010. Процитовано 31 липня 2014.
  19. Speller, Katherine (3 серпня 2015). John Green And The Rest Of The Internet Are Having A Lovefest For #EstherDay — And You Should Too. MTV. Процитовано 25 серпня 2015.
  20. Minzesheimer, Bob (31 липня 2014). Book Buzz: John Green celebrates Esther Day. USA Today. Процитовано 31 липня 2014.
  21. Driscoll, Molly (4 серпня 2014). Inspired by John Green, bookstores celebrate Esther Day. The Christian Science Monitor. Процитовано 10 серпня 2014.
  22. Jaworski, Michelle (3 серпня 2012). Nerdfighters come together to celebrate Esther Day. The Daily Dot. Процитовано 5 листопада 2014.
  23. I Love My Brother. YouTube. 3 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2014.
  24. Minzesheimer, Bob (27 січня 2014). John Green's 'star' tells her story – posthumously. USA Today. Процитовано 31 липня 2014.
  25. John Green Contributes To 'This Star Won't Go Out: The Life and Words of Esther Grace Earl,' Book About Cancer Victim. Huffington Post. 28 березня 2013. Процитовано 4 листопада 2014.
  26. а б Lodge, Sally (17 грудня 2013). 'This Star Won't Go Out' Celebrates a Young Life. Publishers Weekly. Процитовано 31 липня 2014.
  27. Nguyen, Vi-an (9 червня 2014). John Green on Esther Earl, the Girl To Who He Dedicated The Fault in Our Stars To. Parade. Condé Nast. Процитовано 31 липня 2014.
  28. Messer, Lesley (9 червня 2014). How Esther Earl, Who Inspired 'The Fault in Our Stars,' Would Have Liked the Film. ABC News. Процитовано 31 липня 2014.
  29. Green, John (2 серпня 2012). Everybody was told to make a funny face, but I didn't get the memo. Tumblr. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 31 липня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]