Етьєн Паскаль
| Етьєн Паскаль | |
|---|---|
| фр. Étienne Pascal | |
_(cropped).jpg) | |
| Народився |
2 травня 1588[1] Клермон-Ферран, Королівство Франція |
| Помер |
24 вересня 1651[1] (63 роки) Париж, Королівство Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | правник, математик, податківець |
| Alma mater | Правничий факультет Паризького університетуd |
| Знання мов | французька[2] |
| Батько | Martin Pascal de Monsd |
| Мати | Marguerite Pascal de Monsd[3] |
| У шлюбі з | Antoinette Begond |
| Діти | Блез Паскаль, Жаклін Паскаль і Жильберта Пер'єd |
 | |
Етьє́н Паска́ль (фр. Étienne Pascal; 2 травня 1588, Клермон-Ферран, Королівство Франція — 24 вересня 1651, Париж) — французький чиновник, юрист, математик, батько відомого науковця Блеза Паскаля.
Біографія[ред. | ред. код]
.png)
Народився у сім'ї казначея Франції Мартіна Паскаля і Маргарити Паскаль де Монс[4].
З 1608 року навчався на юридичному факультеті у Сорбонні, де здобув у 1610 році диплом юриста. Того ж року він повернувся до Клермона та обійняв посаду радника у Нижній Оверні — районі, прилеглому до Клермона.
У 1616 році у віці 28 років оженився на двадцятирічній Антуанетті Бегон (1596—1626), дочці сенешаля. У подружжя народилось четверо дітей. Старша дочка, Антуанетта, з'явилась на світ у грудні 1617 року й померла через декілька днів, не доживши навіть до свого хрещення. У січні 1620 року народилась Жильберта, у червні 1623 року — син Блез, а у жовтні 1625 — дочка Жаклін (1625—1661).
Антуанетта Бегон померла у 1626 році. Після її смерті Етьєн більше не вступав у шлюб й виховував дітей сам.
Служив податковим чиновником, юристом і вважався багатим представником дворянства мантії[fr]).
У 1631 году, через п'ять років після смерті дружини[4], Етьєн Паскаль перебрався з дітьми до Парижа. Після прибуття в столицю сім'я незабаром найняла покоївкою Луїзу Дельфах, яка в згодом стала фактично членом родини.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Етьєн Паскаль цікавився наукою й математикою, зокрема, та був членом гуртка Мерсенна. За дорученням кардинала Рішельє у 1634 році увійшов до наукового комітету (у якому також були математики П'єр Ерігон[fr] та Клод Мідорж[fr]), створеного для оцінювання практичної застосовності способу визначення довготи за рухом Місяця, запропонованого Жаном-Батістом Мореном[en].
Етьєн Паскаль вивчав властивості плоскої геометричної фігури (алгебричної кривої 4-го порядку), яку на його честь назвали за його іменем равликом Паскаля.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ https://journals.openedition.org/ccibp/626?lang=en
- ↑ а б John J. O'Connor, E F Robertson (August 2006). Étienne Pascal (англ.). University of St. Andrews, Scotland. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 17 липня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тарасов Б. Н. Блез Паскаль. — М. : Молодая гвардия, 1979. — 334 с.
- Jean Dhombres, Joël Sakharovitch. Desargues en son temps. — Paris : Librairie scientifique A. Blanchard, 1994. — 483 с. — ISBN 2-85367-188-7.
|
