Еуґеніуш Оконь

Еуґеніуш Оконь
пол. Eugeniusz Okoń
Народився	25 грудня 1881(1881-12-25) Радомисль-над-Санем, Ґміна Радомишль-над-Сяном, Стальововольський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер	19 січня 1949(1949-01-19) (67 років) Ольшани, Ґміна Стшеґом, Свідницький повіт, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Діяльність	політик
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська
Посада	посол до Галицького сейму
Партія	National-Democratic Partyd, Польська народна партія «Визволення» і Radical Peasant Partyd
Конфесія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Еуґеніуш Оконь (пол. Eugeniusz Okoń; нар. 25 грудня 1881, Радомишль над Сяном — пом. 19 січня 1949, Ольшани) — польський політичний, громадський та релігійний діяч, ксьондз, активіст польського селянського руху, голова Селянської радикальної партії, організатор Тарнобржезької республіки, депутат Сейму Республіки Польща,

Життєпис

Еуґеніуш Оконь був найстаршим з семи дітей Вінсента та Анелі Кукровських. Його батьки були власниками невеликої ферми. Після закінчення 4 класу початкової школи в Радомислі, навчався у 1894—1902 роках в Ряшівській гімназії. Після гімназії вступив у Вищу духовну семінарію в Перемишлі.

У 1906 році Еуґеніуш Оконь був висв'ячений на ксьондза та направлений у парафію в Рудці. Під впливом графа Олександра Скарбека, активіста Націонал-демократичної партії в Галичині, він став прихильником національно-демократичної ідеї та став членом Народно-демократичної партії. Через політичну діяльність церковна влада майже кожен рік переводила його в іншу парафію. У той же час Еуґеніуш Оконь вивчав філософію на філософському факультеті Ягеллонського університету.

У 1911 році виходить з Народно-демократичної партії. Під час виборчої кампанії до Галицького сейму в 1913 році його заарештували за занадто радикальну промову. Він був звільнений з в'язниці у Ряшеві тільки після того, як він отримав депутатський мандат.

У роки Першої світової війни Еуґеніуш Оконь перебував у ​​Відні, де виконував душпастирські обов'язки. Повернувся до Галичини у 1917 році і став ксьондзом парафії села Пишниця.

6 листопада 1918 року в Тарнобжеґу відбулось 30-ти тисячне віче селяни, яке очолили Еуґеніуш Оконь та поручик Томаш Домбаль. На віче було проголошено створення суверенної Тарнобжезької Республіки. На весні 1919 року польська армія анексувала Тарнобжезьку республіку.

У січні 1919 року Еуґеніуша Оконя було заарештовано та ув'язнено в Ряшеві. Він був звільнений з ув'язнення у зв'язку з обранням до Польського Сейму.

Під час Другої світової війни Еуґеніуш Оконь був ксьондзом у Радомишлі, був капеланом Армії Крайової, з весни 1943 року перебував у підпіллі.

З 1946 року був ксьондзом у селі Добковичі. У 1947 році був заарештований. З 1948 року був кзьондзом в Ольшанах, потім у Становиці.

Помер та був похований у Ольшанах, а у січні 1950 року був перепохований у родинному склепі в Радомишлі.

Джерела

• H. Cimek, The views of Reverend Eugeniusz Okoń as presented at Sejm Ustawodawczy (1919—1922), «Polityka i Społeczeństwo», 2010, nr 7, s. 17-25.
• Henryk Zieliński: Historia Polski 1914—1939. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1985.
• Encyklopedia Białych Plam, Radom 2004
• Polski Słownik Biograficzny t. XXIII, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk 1978.
• Arkadiusz Kołodziejczyk: Ruch ludowy a Kościół rzymskokatolicki w II Rzeczypospolitej. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 2002, s. tak. ISBN 83-205-4696-6.
• Henryk Zieliński: Historia Polski 1914—1939. Ossolineum, 1985, s. tak. ISBN 83-04-00712-6.