Ефект Сільвії Плат
Ефект Сільвії Плат — запропоноване психологом Джеймсом С. Кауфманом[1] назва закономірності, відповідно до якої з усіх представників творчих професій поетеси в найбільшій мірі схильні до психічних розладів. Назва пов'язана з ім'ям видатної американської поетеси Сільвії Плат, яка покінчила життя самогубством в 1963 році, у віці 30 років. Серед інших видатних поетес, які мали психічні розлади, - зокрема, Емілі Дікінсон та Сара Тісдейл.
Кауфман провів два дослідження. У першому аналізувалися дані 1629 письменників - і було встановлено, що поетеси схильні до психічних захворювань в більшій мірі, ніж письменниці і автори-чоловіки. У другому досліджувалися дані 520 видатних жінок (представниць літератури, інших видів мистецтва, політики) - і було встановлено, що поетеси більш схильні до психічних захворювань, ніж письменниці, актриси, художниці і жінки-політики. Робота Кауфмана була інспірована поруч більш ранніх досліджень з подібними результатами - зокрема, роботами Арнольда Людвіга[2].
Статеві відмінності[ред. | ред. код]
У західних суспільствах, дослідження показали, що жінки мають більш високий рівень психічних захворювань, ніж чоловіки. З раннього підліткового віку до зрілого віку, жінки в два рази частіше, ніж чоловіки, відчувають депресію[3]. Крім того, було показано, в деяких дослідженнях, жінки які перебували у шлюбі частіше страждають від захворювань, таких як депресія, ніж самотні жінки. У зв'язку з впливом запропонованої Кауфманом, слід зазначити, що Сільвія Плат була одружена в момент її самогубства.
Критика[ред. | ред. код]
Захворювання та самогубство Плат породили безліч статей в наукових журналах, але майже всі вони були зосереджені на питаннях психодинамічного пояснення й не увінчалися успіхом в роботі безпосередньо з клінічною історією та діагностикою. З передчасної смерті в ролі суворого цензора, можна припустити, що, в якийсь момент, якщо б вона жила довше, вона могла б дійти до маніакального психозу. Беззаперечним є факт, й широко розповсюджена теза, що у неї був типовий маніакально-депресивний психоз.[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kaufman, J. C. (2011). The Sylvia Plath effect: Mental illness in eminent creative writers. The Journal of Creative Behavior, 35(1), 37-50. doi: 10.1002/j.2162-6057.2001.tb01220.x
- ↑ Наприклад, Ludwig, A. (1994). Mental illness and creative activity in female writers [Архівовано 28 серпня 2015 у Wayback Machine.]. The American Journal of Psychiatry, 151(11), 1650-6.
- ↑ Nolen-Hoeksema, S (2001). Gender differences in depression. Current Directions in Psychological Science. 10 (5): 173—176. doi:10.1111/1467-8721.00142.
- ↑ Cooper, Brian (2003 June). Sylvia Plath and the depression continuum. J R Soc Med. 96(6): 296–301. PMCID: PMC539515
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття Дебори Сміт Бейлі [Архівовано 20 жовтня 2008 у Wayback Machine.] у АПА Монітор з психології (англ.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |