Жалівник вохристий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жалівник вохристий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тамікові (Cisticolidae)
Рід: Зебринка (Bathmocercus)
Вид: Жалівник рудий
Bathmocercus cerviniventris
Sharpe, 1877[2]
Синоніми
Apalis cerviniventris'
Посилання
Вікісховище: Bathmocercus cerviniventris
Віківиди: Bathmocercus cerviniventris
ITIS: 558878
МСОП: 22714569
NCBI: 330753

Жалівни́к вохристий[3] (Bathmocercus cerviniventris) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae)[4]. Мешкає в Західній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 13 см, вага 14-18 г. Голова і груди чорні, живіт і боки каштанові. Верхня частина тіла коричнева, крила і хвіст темно-коричневі. Самиця рудувато-коричнева, горло у неї світліше. Дзьоб чорний, очі карі, лапи сизі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Вохристі жалівники поширені в лісах Верхньої Гвінеї, від Сьєрра-Леоне і південного сходу Гвінеї до центрального Кот-д'Івуару і південної Гани[5][6]. Ареал фрагментований. Можливо, локально вимерли в Гані.

Вохристі жалівники живуть в густому підліску гірських, заболочених і рівнинних тропічних лісів. Живуть парами, живляться комахами, яких шукають на землі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Bathmocercus cerviniventris. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  2. Richard Bowdler Sharpe. On New Species of Warblers in the Collection of the British Museum. „Proceedings of the Zoological Society of London”, ss. 22–24, 1877. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
  5. Ron Demey & Hugo J. Rainey. The birds of Pic de Fon. „Bulletin of the African Bird Club”. 11 (2), s. 130, 2004. 
  6. Peter R. Colston, Kai Curry-Lindahl, Malcolm James Coe: The Birds of Mount Nimba, Liberia. British Museum (Natural History), 1986.