Жанна Балібар

Жанна Балібар
фр. Jeanne Balibar
	На церемонії «Сезара», 2018
Дата народження	13 квітня 1968 (56 років)
Місце народження	Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка, співачка
Alma mater	Вища нормальна школа, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна, Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран
Роки активності	1992 — наш час
IMDb	ID 0050210
Нагороди та премії
	Орден Мистецтв та літератури
	Орден Мистецтв та літератури
	Премія «Люм'єр» (2018), «Сезар» (2018)
	Жанна Балібар у Вікісховищі

Жа́нна Баліба́р (фр. Jeanne Balibar; нар. 13 квітня 1968, Париж, Франція) — французька театральна та акторка кіно, співачка. Чотириразова номінантка на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» та лауреатка цієї нагороди 2018 року за роль у фільмі Матьє Амальріка «Барбара»^[2] .

Біографія[ред. | ред. код]

Народидася 13 квітня 1968 року в Парижі в сім'ї французького філософа Етьєна Балібара та фізика Франсуази Балібар.

Закінчила ліцей Генріха IV, в 1987-му поступила у Вищу нормальну школу (фр. École normale supérieure) в Парижі. З 1991 року Жанна навчалася на акторських курсах Флоран^[3], а з наступного року — у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва. У 1993 році вона була прийнята до трупи Комеді Франсез.

У кінематографі дебютувала в 1992 році епізодичною роллю у фільмі Арно Деплешена «Вартовий». Відтоді акторка знялася у 50-ти кіно- та телефільмах. Чотири рази (у 1997-98, 2001 та 2010 роках) була номінована на здобуття французької національної кінопремії «Сезар».

З кінця 1990-х виступає також як співачка, зокрема у фільмах (Бал акторок та ін.). Випустила два альбоми — «Paramour» (2003) і «Slalom Dame» (2006), — спільно з французькими музикантами Фредом Пуле і Домініком А. Про її концертні виступи знято документальний фільм Педру Кошти Ne change rien.

У 2013 році дебютувала як режисер, поставивши за власним сценарієм стрічку «Наприклад, Електра».

була членом журу Венеційського (2001) та Каннського (2008) міжнародних кінофестивалів. У 2009 році вона була президентом 14-ї церемонії вручення французької кінопремії Премія «Люм'єр»^[4].

У 2016 році нагороджена французьким орденом Мистецтв та літератури (офіцер)^[5].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Перебувала в шлюбі з Матьє Амальріком, якому народила двох синів^[6], потім — з письменником П'єром Альфері та з музикантом Філіпом Катріном^[7].

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Акторка


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1992	с	Жулі Леско	Julie Lescaut	Маріка
1994	ф	Приємне божевілля	La folie douce	Мадлен
1994	ф	Воскресіння у Парижі	Un dimanche à Paris	Ніна
1995	тф	Злочин мосьє Стіла	Le crime de monsieur Stil	Шарлотта
1996	ф	Як я обговорював... (моє сексуальне життя)	Comment je me suis disputé... (ma vie sexuelle)	Валері
1997	ф	Мене лякає кохання	J'ai horreur de l'amour	Анні
1997	ф	На обід — суп	Mange ta soupe	донька
1998	ф	Тільки Бог мене бачить	Dieu seul me voit	Анна
1998	ф	Кінець серпня, початок вересня	Fin août, début septembre	Женні
1999	ф	Три мости на річці	Trois ponts sur la rivière	Клер
2000	ф	Сад	Sade	мадам Сантеро
2000	ф	Син двох матерів, або Комедія невинності	Comédie de l'innocence	Ізабелла
2000	ф	Ваш вибір, мадам	Ça ira mieux demain	Елізабет
2001	ф	Спробуй дізнайся	Va savoir	Камілла Б.
2001	ф	З усією любов'ю	Avec tout mon amour	Євгенія
2001	ф	Стадіон Вімблдон	Le stade de Wimbledon	молода жінка
2002	ф	Приватна справа	Une affaire privée	Сільві, колишня де Манері
2002	ф	Чоловіки Сесіль Кассар	17 fois Cécile Cassard	Едіт
2003	ф	Салтімбанк	Saltimbank	Ванесса Бартоломю
2003	ф	Код 46	Code 46	Сільвія
2003	ф	Усі ці прекрасні обіцянки	Toutes ces belles promesses	Маріанна
2004	ф	Очищення	Clean	Ірен Паоліні
2005	с	Прокляті королі	Les rois maudits	Беатріс д'Гірсон
2006	кф	Фрекен Жулі	Mademoiselle Y
2006	ф	Подзвоніть мені, Агостіно	Call Me Agostino	Маріанна Будесса
2007	ф	Не чіпай сокиру	Ne touchez pas la hache	Антуанетта де Лонже
2007	ф	Зачаровані танцем	J'aurais voulu être un danseur	Клаудія
2008	ф	Саган	Sagan	Пеггі Роше
2008	ф	Ідіот	L'idiot	Настасія Філіпповна
2008	ф	Дівчина з Монако	La fille de Monaco	Елен
2008	ф	Задоволення від співу	Le plaisir de chanter	Констанція
2009	ф	Бал акторок	Le bal des actrices	Жанна Балібар
2009	мф	Паніка в селі	Panique au village	мадам Лонгрі, озвучування
2009	ф	Жінка-невидимка	La femme invisible (d'après une histoire vraie)	Фантометта
2009	тф	Кохання до смерті	Mourir d'aimer	мати Лукаса
2010	ф	У віці Елен	Im Alter von Ellen	Еллен
2012	тф	Клара збирається померти	Clara s'en va mourir	Клара
2013	ф	Наприклад, Електра	Par exemple, Electre	Жанна
2013	с	Тунель	The Tunnel	Шарлотта Жубер
2013	ф	Насолода	Delight	Ехо
2014	ф	Принцеса Монако	Grace of Monaco	графиня Бачучі
2014	ф	Літні ночі	Les nuits d'été	Елен
2014	ф	Портрет художника	Le dos rouge	Селія Бі
2016	ф	Дедвейт	Deadweight	Франсуаза Кеттлер
2016	ф	Художник тіла	À jamais	Ізабель
2017	ф	Барбара	Barbara	Бріжит
2017	ф	Холодна війна	Zimna wojna	Джульєтта
2019	ф	Знедолені	Les Misérables	уповноважена
2021	ф	Пам'ятьMemoria

Режисер, сценарист

2013 : Наприклад, Електра / Par exemple, Electre

Театр[ред. | ред. код]

1991 : Гниючий чародій, Гійом Аполлінер
1992 : Шлюб мимоволі, Мольєр
1994 : Дон Жуан, Мольєр Дон Жуан, Авіньйонський фестиваль
1994 : Пан Бобль , Жорж Шеаде
1995 : Сквер, Маргеріт Дюрас
1995 : Служанки, Жан Жене
1996 : Клітандр, П'єр Корнель
1997 : Макбет, Вільям Шекспір
1998 : Пентесілея, Генріх фон Клейст
2003 : Дядя Ваня А. П. Чехов
2003 : Атласний черевичок, Поль Клодель, режиср Олів'є Пі
2003 : Живий труп, Л. Толстой
2005 : Соляріс, Станислав Лем, режисер Мартін Вуттке
2006 : Перікола, Жак Оффенбах
2008 : Хвора танцівниця, Борис Шармац; (за мотивами танцю буто)
2008 : Електра, Софокл, читка на Авіньйонському фестивалі
2009 : Атласний черевичок, Клодель, режисер Олів'є Пі
2010 : Вишневий сад, А. Чехов
2012 : Дама з камеліями, А. Дюма, режисер Франк Касторф

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Жанни Балібар^[8]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1997	Найперспективніша акторка	Як я обговорював... (моє сексуальне життя)	Номінація
1998	Найперспективніша акторка	Мене лякає кохання	Номінація
2001	Найкраща акторка другого плану	Ваш вибір, мадам	Номінація
2010	Найкраща акторка другого плану	Саган	Номінація
2018	Найкраща акторка	Барбара	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
1998	Срібна мушля найкращій акторці	Кінець серпня, початок вересня	Перемога
Кінофестиваль в Салоніках
1998	Найкраща акторка	Тільки Бог мене бачить	Перемога
Міжнародний кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі
2011	Найкраща акторка	У віці Елен	Перемога
Премія «Люм'єр»
2018	Найкраща акторка	Барбара	Перемога