Жан Люсьєн Адольф Жульєн
 | |
 | |
| Громадянство | Франція |
|---|---|
| Ім'я при народженні | фр. Jean-Lucien-Adolphe Jullien |
| Дата народження | 1 червня 1845[1][2][3] |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 30 серпня 1932[2] (87 років) |
| Місце смерті | Сен-П'єрр-ле-Немур |
| Батько | Bernard Julliend[4][5] |
| Мова творчості | французька |
| Рід діяльності | музикознавець, журналіст, музичний критик |
| Сфера роботи | музикознавство[6], музична критика[6] і історія музики[6] |
| Заклад освіти | Ліцей Карла Великого |
| Навчався у | Paul Émile Bienaiméd |
| Дописувач (-ка) у | Le Ménestreld, Revue et gazette musicale de Parisd, La Revue contemporained, Q3428660?, Le Correspondantd, Revue britanniqued, L'Artd, Ле Фігаро, Le Françaisd і Le Moniteur Universeld |
| Сторінка автора на Вікісховищі | Adolphe Jullien |
 Жан Люсьєн Адольф Жульєн у Вікісховищі | |
Жан Люсьєн Адольф Жульєн (фр. Jean Lucien Adolphe Jullien); 1 червня 1845 — 30 серпня 1932) — французький музикознавець і театрознавець.
З біографії[ред. | ред. код]
Публікувався як музичний критик з 1869 року, виступав у різних паризьких газетах. З композиторів новітнього часу цікавився, насамперед, Вагнером і Берліозом, яким присвятив ґрунтовні праці: «Ріхард Вагнер, його життя і твори» (фр. Richard Wagner, sa vie et ses oeuvres); 1886) і «Гектор Берліоз, його життя і боротьба, його твори» (фр. Hector Berlioz, la vie et la combat, les oeuvres); 1888); випустив також двотомник «Музиканти наших днів» (фр. Musiciens d'aujourd'hui); 1891 та 1894). Велике значення мали праці Жульєна з історії музики і театру, деякі з яких були присвячені музиці початку XIX століття, — зокрема, книги «Гете та музика» (фр. Goethe et la musique); 1880) і « Вебер в Парижі» (фр. Weber à Paris); 1877), — та більшість праць присвячена музиці XVIII століття:
- «Музика і філософія у XVIII столітті» (фр. La musique et la philosophie du XVIII-e siècle); 1873);
- «Комедія при дворі Людовика XVI» (фр. La comédie à la cour de Louis XVI); 1873);
- «Двір та опера при Людовіку XVI» (фр. La cour et l'opéra sous Louis XVI); 1878);
- «Марія Антуанетта — і Саккіні, Сальєрі, Фавар та Глюк» (фр. Marie Antoinette et Sacchini, Salieri, Favart et Gluck); 1878);
та ін.
Особливого значення мала написана Жульєном «Історія театрального костюму» (фр. Histoire du costume au théâtre); 1880).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11723155X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Г. Риман Жюлльен // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 521–522.
- ↑ М. Jullien, Adolphe // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 4. — P. 686–687.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія (анг.)[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
