Жарков Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жарков Володимир Миколайович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 13 березня 1983(1983-03-13)
 УРСР, Кам'янське
Смерть 24 квітня 2015(2015-04-24) (32 роки)
Україна Україна, Дніпро
(помер від поранень)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
Заступник командира взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жарков.

Володи́мир Микола́йович Жарко́в (нар. 13 березня 1983(19830313), м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 24 квітня 2015, м. Дніпро, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився 1983 року на Дніпропетровщині, в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ). До війни працював на Баглійському коксохімічному заводі. Грав за заводську футбольну команду «Неон».

Призваний за частковою мобілізацією до військової частини А1363 — 239-й Новомосковський загальновійськовий полігон. Після проходження підготовки прибув до свого підрозділу.

Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції в районі Донецька.

У квітні 2015 під час бойових дій поблизу селища Піски Ясинуватського району дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні, втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро[1][2].

Похований 27 квітня на Алеї Слави кладовища Соцміста у Кам'янському.

Без батька лишилася його дочка[джерело?].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • Розпорядженням міського голови Кам'янського № 373-р «ос» від 11 жовтня 2016 року нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У вересні 2015 року в Кам'янському відкрили оновлений меморіал загиблим в АТО, де занесене й ім'я Володимира Жаркова.
  • В Кам'янському проводиться щорічний Кубок міста з футболу присвячений пам'яті загиблих в АТО футболістів Сергія Лісного та Володимира Жаркова[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дніпродзержинець загинув у зоні АТО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // «Кстаті+», 24 квітня 2015
  2. ↑ Дніпродзержинський міський голова висловлює співчуття рідним та близьким загиблого військовослужбовця Володимира Жаркова [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] // Дніпродзержинська міська рада, 24 квітня 2015
  3. ↑ Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Кубок Кам'нського з футболу на честь Сергія Лісного та Володимира Жаркова [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Кстаті+», 9 червня 2017

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жарков_Володимир_Миколайович&oldid=36234981