Жижка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Жижка (частіше в множині — «жижки») — задня сторона колін, підколінні сухожилки[1][2]. Є сухожилками трьох задньостегнових м'язів: двоголового, півсухожилкового і півперетинчастого, які утворюють підколінну ямку. Слово жижки за походженням, очевидно, пов'язане з гижки[3] («холодець зі свинячих ніжок, ніжки в холодці») і гишель («гомілкова кістка, голінка»), які сходять до прасл. *gyža < *gyzja[4].
    • Існує пов'язаний з цим словом вираз «аж жижки трясуться (трусяться, трусилися, затрусилися, задрижали)», який описує почуття сильного збудження чи страху[1], а також жижаки («дрижаки»)[3].
    • Інший вираз «креса́ти в жижку» означає «танцюючи, торкатися п'яткою литки»[2].
  • Жижка — зменшувальна форма застарілого жижа, що може означати або «щось гаряче, палаюче» (з дитячого мовлення), так і «запал, завзяття, збудження»[2][5].
  • Жижка — одна з народних назв кропиви[2][6].

Прізвище

[ред. | ред. код]
  • Жижка Михайло Васильович (1903-?) — радянський літератор.
  • Томаш Жижка (нар. 1979) — чеський хокеїст, захисник.
  • Жижка Харитина Никонівна (1918-?) — українська радянська діячка, новатор сільськогосподарського виробництва.
  • Ян Жижка (бл. 1360—1424) — чеський полководець, діяч гуситського руху.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Жижки — поселення в общині Чреншовці, Помурський регіон, Словенія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Жижки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б в г Жижка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  5. Жижа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Жигавка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.