Жимолость
Жимолостеві | |
---|---|
Lonicera caprifolium — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
Родина: | Жимолостеві (Caprifoliaceae) |
Підродина: | Caprifolioideae |
Рід: | Жимолость (Lonicera) L. |
Вікісховище: Lonicera |
Жи́молость[1] або деревни́к[1] (Lonicera) — рід прямостоячих, в'юнких чи сланких кущів; типовий рід родини жимолостеві. Відомо приблизно 155 видів, які зростають у помірних і субтропічних областях Північної півкулі й на південь до Малезії[2]. В Україні — 3 місцеві види: жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.), жимолость чорна (Lonicera nigra L.), жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.) і 2 натуралізовані: жимолость козолиста (Lonicera caprifolium L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)[1][3].
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Досить великі квітки (білі, рожеві, жовтуваті та блакитні) розташовані часто попарно в кутках листків чи на кінцях гілок в суцвіттях. Із слабо розвинутої чашечки виходить неправильний (у більшості) трубчастий віночок, розділений на кінці на п'ять частин; неправильність квіток, побудованих по п'ятірному плану, залежить від зростання трьох передніх пелюсток і нерівномірного їх розвитку, че́рез що віночок є двогубим; в трубці віночка п'ять тичинок і довгий стовпчик маточки.
Ягоди розміщені попарно, часто зростаються між собою.
Верхні листки в деяких видів (а в деяких і всі) зростаються разом, утворюючи одну спільну пластинку або широку облямівку, крізь яку проходить кінець гілки з квітами.
Значення і застосування[ред. | ред. код]
Багато видів жимолості дуже часто розводять в садах як красиві декоративні кущі, придатні для груп, алей і альтанок; квітнуть на початку літа, тобто в кінці травня і до середини червня. Досить часто зустрічається на узліссях жимолость справжня (Lonicera xylosteumalt) з жовто-білими квітами і червоними ягодами, листки знизу пухнасті. Висаджується часто в садах.
Інша, жимолость татарська (Lonicera tatarica), з рожевими квітками і гладкими листям, давно розмножується в садах, частіше попередньої. В'юнка і пахуча жимолость духмяна (капріфоль або козяча, чи Шевр-Фель, Lonicera caprifolium L.), родом з Південної Європи, росте в Криму і Бессарабії, з червонуватими чи білими квітками, при відцвітанні жовтими: ягоди червоні.
Найпівнічніший український дикорослий вид — жимолость блакитна (Lonicera caerulea), з жовтуватими, майже правильними квітками і блакитнуватими ягодами, які утворюються кожна із пари плодів, що зрослись; найпівнічніша європейська — жимолость в’юнка (Lonicera periclymenum), в якої листки ніколи разом не зростаються (жимолость жирна, папороть духмяна). В садівництві відомі ще декілька американських видів.
На Кавказі відомі ще жимолость грузинська (Lonicera iberica), з червоно-жовтими квітками, і жимолость кавказька (Lonicera caucasica), з багряними квітками; плоди першої — червоні, другої — чорні; обидва види мають дуже щільну деревину, придатну для дрібних столярних виробів.
У горах Хінгана, біля річки Амур, відкрита жимолость Максимовича (Lonicera maximowiczii).
Плоди деяких видів жимолості їстівні, наприклад, жимолость їстівна.
Класифікація[ред. | ред. код]
Рід налічує багато видів, кількість яких приблизно 100. Різні класифікації визнають різну кількість видів.[4]
- Деякі види
- Lonicera acuminata Wall.
- Lonicera albiflora Torr. & A. Gray
- Lonicera alpigena L.
- Lonicera arizonica Rehder
- Lonicera caerulea L. +
- Lonicera canadensis Bartram & W. Bartram ex Marshall
- Lonicera caprifolium L.
- Lonicera chrysantha Turcz. ex Ledeb.
- Lonicera ciliosa (Pursh) Poir. ex DC.
- Lonicera conjugialis Kellogg
- Lonicera demissa Rehder
- Lonicera dioica L.
- Lonicera edulis (жимолость їстівна)
- Lonicera etrusca Santi
- Lonicera ferdinandi Franch.
- Lonicera flava flava Sims
- Lonicera floribunda Boiss. & Buhse
- Lonicera fragrantissima Lindl. & Paxton
- Lonicera gracilipes Miq.
- Lonicera heterophylla Decne.
- Lonicera hirsuta Eaton
- Lonicera hispidula (Lindl.) Douglas ex Torr. & A. Gray +
- Lonicera interrupta Benth.
- Lonicera involucrata (Richardson) Banks ex Spreng. +
- Lonicera japonica Thunb.
- Lonicera korolkowii Stapf
- Lonicera maackii (Rupr.) Herder
- Lonicera maximowiczii (Rupr. ex Maxim.) Maxim.
- Lonicera morrowii A. Gray
- Lonicera nervosa Maxim.
- Lonicera nitida E. H. Wilson
- Lonicera oblongifolia (Goldie) Hook.
- Lonicera periclymenum L.
- Lonicera pileata Oliv.
- Lonicera praeflorens Batalin
- Lonicera reticulata Raf.
- Lonicera ruprechtiana Regel
- Lonicera saccata Rehder
- Lonicera sempervirens L.
- Lonicera standishii Jacques
- Lonicera subspicata Hook. & Arn. +
- Lonicera tatarica L. +
- Lonicera tatsienensis Franch.
- Lonicera utahensis S. Watson
- Lonicera villosa (Michx.) Schult. +
- Lonicera bella Zabel
- Lonicera heckrottii Rehder
- Lonicera minutiflora Zabel
- Lonicera notha Zabel
- Lonicera salicifolia Dieck ex Zabel
- Lonicera xylosteoides Tausch
- Lonicera xylosteum L.
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Суцвіття Lonicera etrusca
-
Листки та суцвіття Lonicera etrusca
-
Ілюстрація Lonicera xylosteum з книги
-
Плід Lonicera implexa
-
Листки Lonicera japonica
-
Суцвіття Lonicera periclymenum
-
Суцвіття Lonicera periclymenum
-
Листя Lonicera periclymenum
-
Суцвіття Lonicera periclymenum
-
Жимолость виду Lonicera Periclymenum
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. — ISBN 5-88500-055-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Жимолость // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 108. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Жимолость [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lonicera // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Lonicera L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 13.05.2021.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 247.
- ↑ Lonicera. Класифікація. [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] на EOL
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |