Жуков Костянтин Миколайович
| Жуков Костянтин Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1873 |
| Смерть | 7 березня 1940° навмисне вбивствоd |
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1897) |
| Діяльність | архітектор, викладач університету |
| Праця в містах | Вовчанськ, Харків |
| Архітектурний стиль | модерна архітектура, необароко, конструктивізм і український архітектурний модерн |
| Найважливіші споруди | Харківське державне художнє училище |
| Вчене звання | професор |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
| Заклад | Пензенське художнє училищеd, Харківське державне художнє училище і Харківський художній інститут |
Жуков Костянтин Миколайович (* 1873 — † 7 березня 1940 Харків) — видатний український архітектор[1], теоретик і практик неоукраїнського стилю (чи пак українського модерну).
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1897 році закінчив Московське училище живопису, скульптури і архітектури. Працював у Пензенському художньому училищі.
1899 року училищем був скерований на практичний курс до Італії, Німеччини, Франції, Швейцарії.
На початку 1900-х років побудував кілька споруд у Криму. З 1909 року працював у Харкові, спорудив будинки реального та художнього училищ (1911—1913) — плани розробив художник Михайло Федорович Піскунов, житлові будинки у Вовчанську. У тому часі був одним з найбільш активних учасників Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка[2], очолюваного С. І. Васильківським, учасниками якого також були професор-історик Д. І. Багалій, архітектор О. М. Гінзбург, художники М. С. Самокиш та С. П. Тимошенко[3].
Однією з головних робіт є проект фасаду Харківського художнього училища[4]. Особливістю цього проекту була необхідність його розробки для вже розпочатого будівництва училища архітектором Піскуновим М. Ф. Реалізація проекту фасаду у 1913 році стала початком популяризації українського модерну як архітектурного стилю. Активне обговорювання проекту проводилося у Харківському літературному-художньому гуртку протягом 1911—1912 років[4]. У проекті фасаду визначаються певні елементи української дерев'яної хати[4].
Жуков К. М. у результаті своєї роботи над проектом фасаду Харківського художнього училища сформував 12 тезисів, що описували концепцію Українського архітектурного модерну, обговорення яких було опубліковано у газеті «Рада» у 1913 році. На його думку, витоком цього стилю стала архітектура дерев'яних церковних споруд. Крім того він наполягав, що український модерн є відродженням українського архітектурного стилю та має Європейський характер, а не Московський[5].
У 1924—1937 роках викладач, професор Харківського художнього інституту. З 1925 року проживав на вулиці Примерівській, 23. За його проектами зведено у стилі констуктивізму Будинок робітників освіти (нині Будинок вчителя), необароко — павільйон з боку Мироносницького скверу — у 1920-х в Харкові.
Автор книги «Український модерн 20-го століття і його стилістичні джерела» — 1935.
1937 року вигнаний з інституту за прив'язаність до модерну. Доживав в убогості, доношував ще дореволюційний одяг.
Трагічно загинув — був зарізаний в трамваї.
Творчість[ред. | ред. код]
- Реальне училище[6] — 1911—1913,
- Художнє училище — 1911—1913, у співавторстві з Піскуновим М. Ф., вулиця Мистецтв, 8, Харків.
- Будинок робітників освіти (нині Будинок вчителя) — 1920-і, в стилі конструктивізму, вулиця Скрипніка, 14, Харків.
- павільйон зі сторони Мироносицького скверу — 1920-х, необарокко,
- житлові будинки в Вовчанському повіті (1912—1916) — не збереглися,
- дача Кулижанського в селі Померках — не збереглася,
- дім Базекевича під Кобеляками — не зберігся.
-
Художнє училище 1913р., вул. Мистецтв, 8, м. Харків -
Будинок робітників освіти 1920р., вул. Скрипніка, 14, м. Харків
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ ЖУКОВ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2019.
- ↑ АртРу.инфо - Художники - Жуков Константин Николаевич. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2019.
- ↑ Феликсовна, Давидич Татьяна (2017). Соединение российских, украинских и европейских тенденций в архитектуре харьковского модерна. Academia. Архитектура и строительство. № 1. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б в Е.н, Леонидова; П.а, Дзюбенко; И.р, Акмен (2015). Стилистические особенности украинского модерна: диспуты и реалии архитектурного просвещения. Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость. № 3 (14). ISSN 2227-2917. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Рада : щоденна політ., економ. і літ. газета (1913). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Чепелик, Віктор. ВИЗНАЧНІ МАЙСТРИ УКРАЇНСЬКОГО АРХІТЕКТУРНОГО МОДЕРНУ (українська) . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 13.09.2019.
Література[ред. | ред. код]
Чепелик В. В., «Костянтин Миколайович Жуков», «Будівництво та архітектура», 1971
|
- Народились 1873
- Уродженці Російської імперії
- Померли 7 березня
- Померли 1940
- Померли в Харкові
- Випускники Московського училища живопису, скульптури й зодчества
- Викладачі Харківського художнього училища
- Викладачі Харківського художнього інституту
- Українські архітектори
- Українські педагоги
- Архітектори Харкова
- Архітектура модерну
- Архітектори XX століття
- Жертви вбивств
- Померли від холодної зброї