Журавка Іван Тимофійович
| Журавка Іван Тимофійович Іван Тимофійович Журавка (Жоравка) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1741 — 1757 | |||
| Попередник: | Валькевич Петро Васильович | ||
| Спадкоємець: | не призначався | ||
| |||
| 1764 — 1781 | |||
| Попередник: | - | ||
| Спадкоємець: | не призначався | ||
| Народження: | невідомо | ||
| Смерть: | після 1792 | ||
| Країна: |
 Гетьманщина | ||
| Рід: | Жоравки | ||
| Батько: | Жоравка Тимофій Лук'янович | ||
| Мати: | Лизогуб Тетяна Андріївна | ||
| Діти: | Наталія (1749 — ?) | ||
Журавка (Жоравка) Іван Тимофійович (? — після 1792) — генеральний осавул в 1759—1764 роках за урядування гетьмана Кирила Розумовського та в 1764—1781 роках в складі Другої Малоросійської колегії під час Глухівського періоду в історії України, бунчуковий товариш, полковник, статський радник (1779).
Почав службу у Війську Запорізькому в 1737 році. Потім, з 1745 року перебував на службі у ранзі бунчукового товариша[1].
Урядування в Глухові[ред. | ред. код]
Після почергової смерті трьох Генеральних осавулів: Якова Якубовича і Дем'яна Оболонського в 1757 році та Петра Валькевича — в 1758 році був призначений в уряд гетьмана Кирила Розумовського 23 січня 1759 року.
В 1762 році було призначено другим осавулом Івана Михайловича Скоропадського (1727—1782).
І.Журавка був перепризначений 10 листопада 1764 року Генеральним осавулом до складу Другої Малоросійської колегії. Він працював на посаді до 1781 року[2].
В 1771 році отримав звання полковник «малоросійський» (до 1779 р.). В 1779—1792 роках носив титул «статський радник»[3].
Володіння та родина[ред. | ред. код]
Мав двір житловий і шинок у с. Соснівка Конотопської сотні. На ранг генерального осавула володів в Прилуцькому полку с. Гужівкою[1].
Після одруження з родичкою Розумовських Євдокією Герасимівною Демешко-Стрешенець (Стрешенцова) кар'єра пішла вгору.
У них народилась в 1749 році лише одна донька Наталія. Її чоловік — надвірний радник (1784) Іван Данилович Покорський успадкував майно та прізвище. Від так, потім всі нащадки писалися Покорські-Журавки[4].
Джерела[ред. | ред. код]
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 130.
- ↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 292.
- ↑ Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки / В. М. Заруба. — Дніпропетровськ. : ЛІРА, 2011.- 931 с.
- ↑ Ситий І. М. ЖОРАВКИ ТА ПОКОРСЬКІ-ЖОРАВКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhoravky_ta_pokorski_Zhoravky [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 19-07-2016)
| |||||||||||||||||||
